Пенсіонер отримав штраф і умовний термін за нацистський танк у підвалі

Німецький суд у вівторок засудив 84-річного чоловіка за незаконне володіння зброєю за те, що він зберігав особистий арсенал, який включав танк “Пантера”, гармату з бойовими снарядами та багато інших елементів військової зброї часів Другої світової війни.

 

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на Spiegel.

Окружний суд міста Кіль на півночі країни призначив пенсіонеру умовний термін ув'язнення строком 14 місяців і зобов'язав його сплатити штраф у розмірі 250 000 євро.

При цьому 50 тисяч євро мають бути сплачені в державну скарбницю, а решта суми штрафу – на благочинність.

Суд також зобов'язав підсудного, ім'я якого не називають відповідно до німецького законодавства про конфіденційність, протягом наступних двох років продати або передати 45-тонний танк та зенітну гармату музею чи відповідному колекціонеру.

Відомо, що військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Близько 20 солдатам знадобилося майже дев'ять годин, щоб витягнути танк "Пантера" без гусениць з житлового будинку та перемістити його на низькорамний навантажувач для транспортування.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.