У Суботові буревій пошкодив місцеву пам'ятку Три криниці

У Суботові на Черкащині, на батьківщині Богдана Хмельницького, буря пошкодила місцеву пам’ятку Три криниці, що входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

Як повідомляє Укрінформ, міська рада намагається відновити пошкоджене.

 

"2 серпня в Чигирині й навколишніх селах пронісся буревій. Найбільше лютувала негода в Суботові на вулиці, яка веде до Трьох криниць. Вода повністю змила мощену кам'яну доріжку. Дерева, що ураган вивернув із корінням, падали просто на дорогу й на дерев'яне імітоване оздоблення криниць. Замулився дерев'яний місток. Заповідник "Чигирин" призупинив екскурсії по цьому маршруту до 9 серпня", - розповіла головний спеціаліст відділу організаційної роботи Чигиринської міської ради Ірина Поліщук.

Три криниці – історична пам'ятка в селі Суботові – резиденції гетьмана Богдана Хмельницького. За повір'ями, криниці були викопані козаками, яких вилікував місцевий знахар. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.