На Черкащині демонтували пам’ятник комуністу - засновнику колгоспного руху

У місті Тальному Черкаської області демонтували пам’ятник колишньому члену ЦК КПУ, засновнику колгоспного руху Федору Дубковецькому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив міський голова Тального Василь Сідько.

 

"3 грудня, приїхали фахівці із Черкас і акуратно демонтували погруддя. На демонтажні роботи витратили з міського бюджету 32 тисячі гривень. Весною, коли стане тепло, пам'ятник установимо на могилі Дубковецького в селі Здобуток", – сказав Сідько.

Пам'ятник двічі Герою соціалістичної праці Федору Дубковецькому встановили на місці монумента Богдану Хмельницькому в 1960 році. У грудні 2020 року міська рада Тального відмовилася його демонтувати.

Лише після того, як Черкаська прокуратура порушила провадження за статтею 436-1 КК (Виготовлення комуністичної та нацистської символіки), депутати погодилися перенести монумент з центральної частини міста на цвинтар, де похований Федір Дубковецький.


Федір Дубковецький – колишній котовець. У спогадах писав, як боровся з незалежністю України в 1918-21 роках. У 1922 році організував комуну "Вулик і бджола". Був членом ЦК КПУ. Після Другої світової війни товаришував із Микитою Хрущовим, який кілька разів приїздив до нього в гості.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.