На Черкащині демонтували пам’ятник комуністу - засновнику колгоспного руху

У місті Тальному Черкаської області демонтували пам’ятник колишньому члену ЦК КПУ, засновнику колгоспного руху Федору Дубковецькому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив міський голова Тального Василь Сідько.

 

"3 грудня, приїхали фахівці із Черкас і акуратно демонтували погруддя. На демонтажні роботи витратили з міського бюджету 32 тисячі гривень. Весною, коли стане тепло, пам'ятник установимо на могилі Дубковецького в селі Здобуток", – сказав Сідько.

Пам'ятник двічі Герою соціалістичної праці Федору Дубковецькому встановили на місці монумента Богдану Хмельницькому в 1960 році. У грудні 2020 року міська рада Тального відмовилася його демонтувати.

Лише після того, як Черкаська прокуратура порушила провадження за статтею 436-1 КК (Виготовлення комуністичної та нацистської символіки), депутати погодилися перенести монумент з центральної частини міста на цвинтар, де похований Федір Дубковецький.


Федір Дубковецький – колишній котовець. У спогадах писав, як боровся з незалежністю України в 1918-21 роках. У 1922 році організував комуну "Вулик і бджола". Був членом ЦК КПУ. Після Другої світової війни товаришував із Микитою Хрущовим, який кілька разів приїздив до нього в гості.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.