Українські римо-католики відзначають ювілей київської дієцезії

В Україні відзначили 700-ліття відновлення Київської дієцезії РКЦ

У Києві відбулись урочистості з нагоди 700-ліття відновлення Київської дієцезії римо-католицької церкви.

Святкування розпочалося урочистим привітанням нового Апостольського Нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса на порозі кафедрального храму св. Олександра у Києві.

Під час святкувань отець Павло Вишковський представив альбом, у якому міститься інформація про віхи історії Церкви (становлення дієцезії, відносини з державною владою, доля католицьких святинь), територіальний поділ та чернечі спільноти, які діють на терені дієцезії. 

Після меси у храмі відбулось продовження святкування на площі перед храмом. На сцені вже створював святкову атмосферу гурт "Rejoice" з Житомира. У парку поруч зі сценою була представлена діяльність рухів та спільнот, які діють у дієцезії.

 

Під час святкування також було представлено новий герб Київсько-Житомирської дієцезії, авторства італійця Джухеппе Кватроккі. Єпископ Олександр Язловецький пригадав завдання герба та пояснив елементи та символіку, які бачимо на гербі. На гербі містяться обов'язкові елементи такі як: пасторал, мітра, процесійний хрест та щит. Блакитний колір на щиті символізує святість та небеса, він також вважається марійним кольором. На цьому блакитному полі зображена зірка, яка символізує Пресвяту Діву Марію, адже Матір Божа Бердичівська є покровителькою Київсько-Житомирської дієцезії. Також на блакитному фоні зображений меч, який символізує архангела Михаїла (покровителя Києва, адже останнім часом катедра була перенесена до Києва). На зеленому полі (зелений колір символізує надію, нове життя) зображена виноградна гілка (про яку ми чули під час Літургії Слова на урочистій Євхаристії), яка символізує Київсько-Житомирську дієцезію, що приносила плід у мучениках за віру, покликаннях та вірянах. На гербі також зображений пасторал. Він є особливим тому, що зображує пасторал, який належав київським єпископам, однак за часив переслдувань був вивезений до Польщі. Саме його в 1991 році у дар отримав єпископ Ян Пурвінський від митрополита з Перемишля Ігнатія Токарчука.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.