На Львівщині на цеглу розібрали рештки костелу

У селі Черниця Миколаївського району на Львівщині місцева громада розібрала руїни костелу 20-х років XX століття

Як повідомляє портал Zaxid.net, цеглу з розібраного костелу селяни планують віддати на потреби місцевої активної парафії УГКЦ. А на місці пам'ятки встановлять скульптуру Матері Божої з родиною.

"Був собі костелик — стала купа цегли на продаж. Знищено за участі місцевого населення та Львівської національної академії мистецтв", — написав  у Facebook 25 березня архітектор, активіст у сфері порятунку культурної спадщини Іван Щурко.

Вигляд костелу незадовго до повного руйнування
Вигляд костелу незадовго до повного руйнування
Іван щурко

Костел був збудований поруч із маєтком Вітольда Стефануса та рільничою школою у 1920-х роках. Після ліквідації радянською владою у селі католицької громади, костел використовували як склад і спортивний зал. З 1990-х років стояв пусткою і руйнувався.

Маєток Вітольда Стефануса з 1990-х років перебуває на балансі Львівської національної академії мистецтв. Натомість розібраний костел, як виявилось, нікому не належав, статусу памʼятки не мав і державній охороні не підлягав.

Голова громади Роман Сидор стверджує: "Люди вирішили, що то краще розібрати і на тому місці поставити пам'ятний хрест. Цеглу мають забрати на церкву, а там все розчистити. Хочуть будувати біля церкви культурно-просвітницький центр".

Місцеві мешканці планують встановити на місці розібраного костелу лавочки, освітлення, бруківку та табличку з історією костелу.

Цегла з розібраного костелу
Цегла з розібраного костелу
іван щурко

В історії села відомий схожий факт сторічної давності. У 1911 році мешканці Черниці хотіли розібрати стару дерев'яну церкву XVIII століття, але тоді таке рішення заборонив австрійський уряд, зважаючи на архітектурну цінність храму.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.