На Львівщині на цеглу розібрали рештки костелу

У селі Черниця Миколаївського району на Львівщині місцева громада розібрала руїни костелу 20-х років XX століття

Як повідомляє портал Zaxid.net, цеглу з розібраного костелу селяни планують віддати на потреби місцевої активної парафії УГКЦ. А на місці пам'ятки встановлять скульптуру Матері Божої з родиною.

"Був собі костелик — стала купа цегли на продаж. Знищено за участі місцевого населення та Львівської національної академії мистецтв", — написав  у Facebook 25 березня архітектор, активіст у сфері порятунку культурної спадщини Іван Щурко.

Вигляд костелу незадовго до повного руйнування
Вигляд костелу незадовго до повного руйнування
Іван щурко

Костел був збудований поруч із маєтком Вітольда Стефануса та рільничою школою у 1920-х роках. Після ліквідації радянською владою у селі католицької громади, костел використовували як склад і спортивний зал. З 1990-х років стояв пусткою і руйнувався.

Маєток Вітольда Стефануса з 1990-х років перебуває на балансі Львівської національної академії мистецтв. Натомість розібраний костел, як виявилось, нікому не належав, статусу памʼятки не мав і державній охороні не підлягав.

Голова громади Роман Сидор стверджує: "Люди вирішили, що то краще розібрати і на тому місці поставити пам'ятний хрест. Цеглу мають забрати на церкву, а там все розчистити. Хочуть будувати біля церкви культурно-просвітницький центр".

Місцеві мешканці планують встановити на місці розібраного костелу лавочки, освітлення, бруківку та табличку з історією костелу.

Цегла з розібраного костелу
Цегла з розібраного костелу
іван щурко

В історії села відомий схожий факт сторічної давності. У 1911 році мешканці Черниці хотіли розібрати стару дерев'яну церкву XVIII століття, але тоді таке рішення заборонив австрійський уряд, зважаючи на архітектурну цінність храму.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.