У Кам’янці-Подільському виявили давньоруське поховання

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині під час прокладання траншеї археологи виявили поховання жінки ХІІІ-ХIV ст., що є найдавнішим на території Старого міста

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.

 

"Коли прокладалася траншея для земляного кабелю на схід від Вірменського бастіону в межах ділянки на вулиці Францисканська, 10, то наштовхнулися на поховання жінки віком до 30 років. Дослідження поховальної камери показали, що воно прямокутної форми і швидше за все це вже був дерев'яний гріб. Наявність кераміки всередині дає можливість попередньо припустити, що це - ХІІІ-ХIV ст. У неї на пальцях виявили два кільця, оздоблені псевдовиттям, що теж характерні для ХІІІ-ХIV ст." - зазначив Болтанюк.

За його словами, жінка похована головою на захід, що свідчить про християнську традицію. Вона похована у трипільському культурному шарі, адже поруч археологи виявили залишки житла ранньотрипільського періоду.

Як зауважив кандидат історичних наук, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло, це поховання пов'язане з церквою, що стояла при в'їзді на Вірменський ринок.

Фахівці наголошують, що таке поховання є першим на території Старого міста. Раніше давньоруські поховання виявляли в Кам'янці-Подільському на території замку.

Далі рештки жінки досліджуватимуть антропологи з Інституту археології НАНУ.

Археологи здійснювали нагляд за траншеями, які проводить ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія".

Участь у роботах брали Павло Нечитайло, Петро Болтанюк, магістант Національного університету "Києво-Могилянська академія" Євген Левінзон, магістанти Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Ільдар Яхієв та Олександра Бєлік.  

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.