Данський археолог-любитель виявив у полі десятки золотих предметів

Скарб золотих предметів VI століття був виявлений на сільськогосподарському полі недалеко від міста Єллінг в Данії. 22 предмети мають загальну вагу 945 грамів

Про це повідомляє НВ.

 

Вони були виявлені археологом-аматором Оле Шитцем, який є новачком у цьому хобі — до свого відкриття він виходив на пошуки з металошукачем лише близько 10 разів.

Чоловік попередив владу та археологів з музеїв Вайле, які проводили розкопки на місці знахідки, і кілька місяців тримав велику знахідку в секреті, щоб не привернути увагу грабіжників.

Скарб містить дві римські золоті монети, які були перетворені на підвіски, зокрема золотий солід Костянтина Великого (285−337 рр. до н.е.), і один ювелірний виріб із золотим зерном складного візерунка, але більшість предметів у скарбі — це брактеати.

Брактеати — круглі медальйони, які носили як підвіски. Зазвичай брактеати невеликі, на них є схематичні зображення фігур зі скандинавської міфології.

Розкопки показали, що скарб був похований під підлогою довгого будинку, і тільки дуже могутня і дуже багата людина могла зібрати такий величезний скарб. Археологи знають, що в період міграції тут було невелике містечко, але раніше не було ніяких вказівок на те, що поселення було настільки важливим, щоб залучити жителя, який був настільки багатий і могутній, що міг би добути стільки золота.

Вважається, що багато з великих золотих скарбів, виявлених у Скандинавії того періоду, були закопані як відчайдушні жертви для заспокоєння богів після того, як виверження вулкана в 535/536 році нашої ери створило хмару попелу, яке викликало повсюдний неврожай і голод. Якщо це не було підношення, скарб міг бути закопаний, щоб захистити його від крадіжки в цей неспокійний час.

Золоті предмети нині законсервовані. У лютому 2022 вони будуть виставлені в Художньому музеї Вайле.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.