Данський археолог-любитель виявив у полі десятки золотих предметів

Скарб золотих предметів VI століття був виявлений на сільськогосподарському полі недалеко від міста Єллінг в Данії. 22 предмети мають загальну вагу 945 грамів

Про це повідомляє НВ.

 

Вони були виявлені археологом-аматором Оле Шитцем, який є новачком у цьому хобі — до свого відкриття він виходив на пошуки з металошукачем лише близько 10 разів.

Чоловік попередив владу та археологів з музеїв Вайле, які проводили розкопки на місці знахідки, і кілька місяців тримав велику знахідку в секреті, щоб не привернути увагу грабіжників.

Скарб містить дві римські золоті монети, які були перетворені на підвіски, зокрема золотий солід Костянтина Великого (285−337 рр. до н.е.), і один ювелірний виріб із золотим зерном складного візерунка, але більшість предметів у скарбі — це брактеати.

Брактеати — круглі медальйони, які носили як підвіски. Зазвичай брактеати невеликі, на них є схематичні зображення фігур зі скандинавської міфології.

Розкопки показали, що скарб був похований під підлогою довгого будинку, і тільки дуже могутня і дуже багата людина могла зібрати такий величезний скарб. Археологи знають, що в період міграції тут було невелике містечко, але раніше не було ніяких вказівок на те, що поселення було настільки важливим, щоб залучити жителя, який був настільки багатий і могутній, що міг би добути стільки золота.

Вважається, що багато з великих золотих скарбів, виявлених у Скандинавії того періоду, були закопані як відчайдушні жертви для заспокоєння богів після того, як виверження вулкана в 535/536 році нашої ери створило хмару попелу, яке викликало повсюдний неврожай і голод. Якщо це не було підношення, скарб міг бути закопаний, щоб захистити його від крадіжки в цей неспокійний час.

Золоті предмети нині законсервовані. У лютому 2022 вони будуть виставлені в Художньому музеї Вайле.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін