У Музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам’яті

Національний музей Голодомору-геноциду відкрив 7 вересня оновлену експозицію Зали пам’яті, модернізовану в межах реконструкції першої черги музею.

Участь в урочистому відкритті взяли глава Православної церкви України митрополит Епіфаній і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Сьогодні ми радіємо, що маємо можливість взяти участь у відкритті оновленої Зали пам'яті першої черги Музею Голодомору-геноциду. Це важливо для того, щоб увічнити пам'ять тих, хто загинули під час страшного голоду 1932-33 років в Україні. Ми їх повинні пам'ятати для того, щоби будувати справжнє майбутнє, щоб знати свою справжню, об'єктивну історію…

Якщо ми будемо пам'ятати, то ми в майбутньому ніколи не допустимо подібних речей. Особливо це є актуальне, коли ми святкуємо 30-ту річницю відновлення нашої державної незалежності. Ми повинні цінувати великий дар свободи і незалежності, яким ми з вами володіємо. Ми маємо свою незалежну Українську державу, ми спільно будуємо наш дім, Україну – ту державу, про яку мріяли ті, які протягом попередніх століть віддали за це своє життя.

Ми повинні пам'ятати, молитися, згадувати і ніколи не допустити таких трагедій", - сказав митрополит Епіфаній.

Як зазначив, зокрема, Ткаченко, ця зала оновлена завдяки державно-приватному партнерству.

"І важливо, що ця експозиція – гіперактивна. Вона дозволяє в сучасний спосіб передати естафету пам'яті, яка надзвичайно важлива для того, щоб розуміти витоки своєї історії, ті страждання, через які пройшов український народ на шляху до незалежності", - наголосив міністр.

Як розповіла генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк, музей підготував 10 історій меморіальних предметів, пов'язаних з Голодомором, зробив сучасне відео в техніці 3D-маппінгу, додав історичну інформацію на інтерактивні екрани.

Вперше представлено експонати з фондів музею, що були зібрані в експедиціях та передані відвідувачами, - ці предмети розказують особисті історії людей, які пережили та не пережили Голодомор-геноцид. Вперше експонуються нововиявлені документи - унікальні листи інженера Джері Бермана, який у 1930-х працював у Станиці Луганській та залишив спогади про Голодомор.

Також в оновленій Залі пам'яті на сучасних інтерактивних тачекранах представлено результати десятирічних досліджень істориків: про місця масових поховань жертв Голодомору, про повстання та "чорні дошки".

В реекспозиції також представлена анімація з використанням технології 3D маппінгу. Відео розповідає історію родини Оксанки, однієї з мільйонів українських родин, винищених геноцидом. Дівчинка вела щоденник, описуючи жахливі події, які випали на долю її родини у 1932 і 1933 роках.

Відтепер кожен охочий зможе відвідати екскурсію чи прослухати аудіогід 34-ма мовами, скористатися тактильними макетами, переглянути документальну кінострічку.

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників