IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти письменник-шістдесятник Валерій Шевчук

На 86-му році після тяжкої хвороби помер український письменник, історик, архівіст, Валерій Шевчук.

Про це повідомила донька письменника Юліана Шевчук.

"Відійшов у вічність на 86-му році життя мій батько, письменник Валерій Шевчук. Закінчилися його земні страждання... Відмучився сам і відмучив нас... Вічне спочивання пошли йому, Господи, а світло споконвічне нехай йому світить. Спочивай у мирі, тато! Батько помер у реанімації лікарні "Феофанія". Останні дні перебував у дуже тяжкому стані", – написала у фейсбуці Юліана Шевчук.

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. У 1961 році він дебютував оповіданням "Настунька" про Тараса Шевченка в збірнику "Вінок Кобзареві", що вийшов у Житомирі. 

Після закінчення історико-філософський факультету Київського університету Валерія Шевчука було відправлено до Житомира власним кореспондентом газети "Молода гвардія". У листопаді його призвали до армії. Повернувся додому у 1965 р. саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції, був у кінотеатрі "Україна", протестуючи проти масових репресій. 

Був членом Спілки письменників України з 1967 року. Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

У 1986 році став "Заслуженим діячем польської культури". Вже наступного року Шевчук отримав Шевченківську премію за роман "Три листки за вікном". У 1999 році письменника нагородили "Орденом князя Ярослава Мудрого" V ступеня.

У 2007 році став почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.