IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти письменник-шістдесятник Валерій Шевчук

На 86-му році після тяжкої хвороби помер український письменник, історик, архівіст, Валерій Шевчук.

Про це повідомила донька письменника Юліана Шевчук.

"Відійшов у вічність на 86-му році життя мій батько, письменник Валерій Шевчук. Закінчилися його земні страждання... Відмучився сам і відмучив нас... Вічне спочивання пошли йому, Господи, а світло споконвічне нехай йому світить. Спочивай у мирі, тато! Батько помер у реанімації лікарні "Феофанія". Останні дні перебував у дуже тяжкому стані", – написала у фейсбуці Юліана Шевчук.

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. У 1961 році він дебютував оповіданням "Настунька" про Тараса Шевченка в збірнику "Вінок Кобзареві", що вийшов у Житомирі. 

Після закінчення історико-філософський факультету Київського університету Валерія Шевчука було відправлено до Житомира власним кореспондентом газети "Молода гвардія". У листопаді його призвали до армії. Повернувся додому у 1965 р. саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції, був у кінотеатрі "Україна", протестуючи проти масових репресій. 

Був членом Спілки письменників України з 1967 року. Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

У 1986 році став "Заслуженим діячем польської культури". Вже наступного року Шевчук отримав Шевченківську премію за роман "Три листки за вікном". У 1999 році письменника нагородили "Орденом князя Ярослава Мудрого" V ступеня.

У 2007 році став почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".