СБУ забезпечує вільний доступ до архівів Голодомору

Служба безпеки України і надалі буде забезпечувати вільне і неупереджене дослідження матеріалів, які зберігаються в її архіві та стосуються Голодомору й інших злочинів тоталітарного режиму

Про це заявив директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут на міжнародному форумі "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо".

 

"Завдання спецслужби – захищати державні інтереси, зокрема в інформаційній війні. В інтересах України й надалі забезпечувати вільні та неупереджені дослідження минулого. Тож СБУ продовжить роботу за цим напрямом і надаватиме всім зацікавленим доступ до правди про злочини тоталітарного режиму", – підкреслив Андрій Когут.

Він наголосив, що тема Голодомору і сьогодні використовується РФ у гібридній війні проти України. Зокрема, відбуваються спроби маніпуляцій історичними фактами, поширення фейків та дезінформації, щоб применшити масштаби геноциду українців. Тож протидія цьому – питання захисту інформаційного простору держави.

Директор Архіву СБУ нагадав, що у 2009 році СБУ вела провадження кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках. Тоді слідство зібрало 330 томів справи, допитало 1890 свідків і встановило 857 місць масових поховань жертв Голодомору. Слідчі спецслужби визначили, що партійні керівники СРСР умисно організували знищення українців. І у 2010 році суд підтвердив факт геноциду, хоча й закрив кримінальну справу у зв'язку зі смертю її фігурантів.

"З одного боку такі розслідування – це символічний крок. А з іншого – важливий юридичний момент, який вкотре підтверджує офіційну позицію держави. Дає розуміння: злочини проти українського народу не мають строку давності", – зазначив Андрій Когут.

За його словами, слідчі СБУ продовжують працювати над встановленням відповідальності виконавців і сьогодні. І архіви є джерелом не тільки для наукових досліджень, а й інформації для спецслужби.

Андрій Когут підкреслив, що державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн. І скористатися ним можуть усі, кого цікавить період тоталітарного комуністичного режиму.

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників