Репресоване мистецтво: презентували онлайн-виставку про митців у документах КҐБ/ŠtB

Центр досліджень визвольного руху спільно з партнерами презентує онлайн-виставку про 30-х митців з України, Чехії та Грузії, які перебували у полі зору комуністичних спецслужб

Онлайн-виставка "‎Репресоване мистецтво‎"‎‎ — це 30 історій про художників і художниць, письменників і письменниць, режисерів і акторок, музик та музиканток з України, Грузії та Чехії, до яких була прикута увага комуністичної влади.

 

Щодня на сайті виставки відкриватимуться три нових історії. Проєкт починається історіями українського художника Михайла Бойчука, чеської співачки Марти Кубішової та латвійсько-грузинського митця Романа Сути

Кожну з них можна також прочитати англійською мовою, а історії про чеських та грузинських митців — додатково національними мовами. 

В онлайн-виставці "Репресоване мистецтво" Україна буде представлена історіями Валер'яна Підмогильного, Остапа Вишні, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливахи, Стефанії Шабатури, Миколи Глущенка, Василя Стуса.

Серед чехів, історії яких входять до в проєкту, — перший президент Чехії Вацлав Гавел, письменник Мілан Кундера та інші. Також до виставки увійшли історії литовсько-грузинського художника Романа Сути та першого президента Грузії Звіада Гамсахурдії. Імена інших героїв вже можна знайти на сайті проєкту.

"Хтось вимушено співпрацював, але водив спецслужби за носа, як-то український письменник-гуморист Остап Вишня. Хтось добровільно пішов на вербування, але виконував не лише роль благородного розвідника — наприклад, український художник Микола Глущенко, — зазначає координаторка виставки Анна Олійник. — Хтось ще юним помилився один раз, але наслідки йому згодують досі, як це сталося з чеським письменником Міланом Кундерою. Хтось зламався, але отримав другий шанс, — як-то перший президент Грузії і письменник Звіад Гамсахурдіа". 

Онлайн-виставка публікується в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/ŠtB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху  спільно з чеською організацією Gulag.cz та грузинською організацією SovLab: Soviet Past Research Laboratory за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи

Раніше Центр досліджень визвольного руху опублікував збірку із тисячі документів, що лягли в основу виставки. До кожного героя підготовлена тематична колекція документів з архівів колишніх комуністичних спецслужб. Їх можна переглянути та безкоштовно завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху

Описи до колекцій також доступні англійською мовою.  У документах можна побачити, про що чекісти писали у своїх доповідних, які донесення хотіли отримати і як замовляли критичні рецензії на тих, кого хотіли посадити

Архівні партнери проєкту: Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів органів державної безпеки (Чехія) (Archiv bezpečnostních složek), Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, Державний музей літератури Грузії імені Георгія Леонідзе та ін.

Інформаційний партнер: Історична правда

Довідка: Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 28 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.






МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.