Репресоване мистецтво: презентували онлайн-виставку про митців у документах КҐБ/ŠtB

Центр досліджень визвольного руху спільно з партнерами презентує онлайн-виставку про 30-х митців з України, Чехії та Грузії, які перебували у полі зору комуністичних спецслужб

Онлайн-виставка "‎Репресоване мистецтво‎"‎‎ — це 30 історій про художників і художниць, письменників і письменниць, режисерів і акторок, музик та музиканток з України, Грузії та Чехії, до яких була прикута увага комуністичної влади.

 

Щодня на сайті виставки відкриватимуться три нових історії. Проєкт починається історіями українського художника Михайла Бойчука, чеської співачки Марти Кубішової та латвійсько-грузинського митця Романа Сути. 

Кожну з них можна також прочитати англійською мовою, а історії про чеських та грузинських митців — додатково національними мовами. 

В онлайн-виставці "Репресоване мистецтво" Україна буде представлена історіями Валер'яна Підмогильного, Остапа Вишні, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливахи, Стефанії Шабатури, Миколи Глущенка, Василя Стуса.

Серед чехів, історії яких входять до в проєкту, — перший президент Чехії Вацлав Гавел, письменник Мілан Кундера та інші. Також до виставки увійшли історії литовсько-грузинського художника Романа Сути та першого президента Грузії Звіада Гамсахурдії. Імена інших героїв вже можна знайти на сайті проєкту.

"Хтось вимушено співпрацював, але водив спецслужби за носа, як-то український письменник-гуморист Остап Вишня. Хтось добровільно пішов на вербування, але виконував не лише роль благородного розвідника — наприклад, український художник Микола Глущенко, — зазначає координаторка виставки Анна Олійник. — Хтось ще юним помилився один раз, але наслідки йому згодують досі, як це сталося з чеським письменником Міланом Кундерою. Хтось зламався, але отримав другий шанс, — як-то перший президент Грузії і письменник Звіад Гамсахурдіа". 

Онлайн-виставка публікується в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/ŠtB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху  спільно з чеською організацією Gulag.cz та грузинською організацією SovLab: Soviet Past Research Laboratory за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи. 

Раніше Центр досліджень визвольного руху опублікував збірку із тисячі документів, що лягли в основу виставки. До кожного героя підготовлена тематична колекція документів з архівів колишніх комуністичних спецслужб. Їх можна переглянути та безкоштовно завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

Описи до колекцій також доступні англійською мовою.  У документах можна побачити, про що чекісти писали у своїх доповідних, які донесення хотіли отримати і як замовляли критичні рецензії на тих, кого хотіли посадити

Архівні партнери проєкту: Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів органів державної безпеки (Чехія) (Archiv bezpečnostních složek), Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, Державний музей літератури Грузії імені Георгія Леонідзе та ін.

Інформаційний партнер: Історична правда

Довідка: Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 28 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.






Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".