В Україні вийде друком книжка про історію держави “без дат”

У передпродаж надійшла книжка професора Ярослава Грицака “Подолати минуле. Глобальна історія України”. Автор зазначає, що це твір про історію як процес – без надлишкових імен і дат, книга переосмислює історію від часів Київської Русі до Революції Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Подолати минуле. Глобальна історія України" вийде друком 5 листопада. Автор Ярослав Грицак присвятив книжку 30-тій річниці Незалежності держави.

У роботі він акцентує не на датах, а на соціальних процесах та менталітеті мешканців країни. За словами автора, так вдасться вивчити історію держави, розуміючи причинно-наслідковий зв'язок не тільки всередині України, а й спираючись на глобальний контекст.

"Робота з історією – це не лише зміна назв вулиць і демонтаж монументів. Це постійні дослідження і реформи: вивчення даних, перепис історії та викорінення насильства і травм минулого.

Для прикладу, російські історики, працюючи над історією Російської імперії, писали саме історію російської нації. Не важко здогадатися, що місця для неросійських народів там не було.

Коли українців, потрібно було похвалити, західному світу їх представляли як "росія" чи "радянських" людей. Українцями ж їх називали лише тоді, коли вони чинили "зло".

Саме тому українська історія майже не існувала, а тих, хто все ж пробував займатися нею, називали українськими націоналістами, які існують поза світовим контекстом. У цій праці ж показано, що Україна завжди була тісно пов'язана із навколишнім світом", – розповідає про книжку Ярослав Грицак.

У видавництві зазначають, що у книжці немає "зайвих дат та імен", проте багато "влучних цитат, аргументуючої статистики та мап для легкого сприйняття матеріалу".

Це видання підважує міфи, зокрема щодо походження назви нашої держави від слів "краяти" та"окраїна", тотожності слів "руський" та "російський", у книзі подаються міркування про те, чи була ОУН "фашистською організацією", перелічують злочинців ХХ століття, силами яких здійснювали Голодомор та знищили мільйони життів, звучать практичні поради про те, як подолати минуле, щоб засвоїти старі уроки і не накоїти нових помилок.

"Подолати минуле. Глобальна історія України", на думку архиєпископа Бориса Ґудзяка, – "синтез і прогноз. Вона про наше минуле, але все ж більше про теперішнє і насамперед – про майбутнє, яке писатиме кожен, хто її читатиме".


Презентацію книжки запланували на початок грудня у Києві. Наразі триває її передпродаж на сайті видавничо-освітнього проєкту "Портал".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.