На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

За рішенням виконкому Львівської міської ради на військовому меморіалі «Марсове поле» розпочали демонтаж радянської зірки, проти якого ревно виступала Російська Федерація.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив громадський діяч, представник руху "Суспільство майбутнього" Антон Петрівський.

 

"Ініціатива по демонтажу цієї радянської зірки була перманентною ще з початку незалежності України. Але воно носило абсолютно не системний характер і вона відповідно не мала свого логічного продовження.

Ми на початку року почали ініціювати демонтаж спочатку в медійному полі, потім в квітні написали звернення в міську раду і нам відповіли з управління охорони історичного середовища про те, що даний об'єкт буде за рішенням виконкому йти під демонтаж. І ось виконком 8 жовтня прийняв таке рішення, яке сьогодні виконується", - розповів Петрівський.

Російська Федерація кілька разів зверталася до України, щоб не демонтували зірку на Марсовому полі і навіть звинувачувала владу Львова у знищенні меморіалів Другої світової війни.

"На щастя в даному випадку міська рада відреагувала адекватно і не взяла до уваги зауваження і звернення РФ. Це їх символіка і ознака їх присутності у Львові.

І коли відбувається демонтаж таких речей це фактично відбувається процес не лише декомунізації, а й дерусифікації, адже вони себе вважають спадкоємцями Радянського Союзу і привласнюють собі перемогу у Другій світовій війні. І коли ми демонтуємо це, - то позбуваємося маркерів Москви на нашій території, що для них є дуже болючим", - додав Петрівський.


Нагадуємо, що Львівська міська рада ухвалила облаштувати Личаківське військове кладовище і демонтувати радянську зірку з військового меморіалу "Марсове поле". Таке рішення прийняли 8 жовтня на засіданні виконавчого комітету. Металевий орден з написом "Вітчизняна війна", який встановили в 70-х роках минулого століття, планують передати в експозицію музею "Територія Терору".

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.