В Україні ліквідували ще два пам’ятники комуністам: Чапаєв у Лубнах "впав". ФОТО

В ніч на 26 жовтня невідомі на Полтавщині зруйнували пам’ятні знаки радянської доби у Лохвиці та Лубнах, зокрема у Лубнах знесли пам’ятник червоноармійцю Василю Чапаєву.

Про це повідомляє Українська правда.

 

Інформація про руйнування пам'ятників, які й так мали бути знесені в межах декомунізації, надійшла до місцевої поліції. Правоохоронці наразі уточнюють, що сталося.

У Лубнах пам'ятник Василю Чапаєву мали прибрати, натомість у 2015 році місто його перейменувало на "пам'ятник Чапаєвської дивізії" й не стало зносити.

 

В ніч на вівторок невідомі скинули пам'ятник, фото з місця події в редакцію УП надіслав випадковий перехожий.

 

Крім того, у Лохвиці цієї ж ночі ліквідували "пам'ятник комсомольцям".

 
 

Водночас у селі Хорол (Полтавська область) на бюсті радянського генерала Івана Третяка, відповідального за збиття пасажирського "Боїнга" у 1983 році, написали слово "вбивця".

 


Довідково. Василь Чапаєв – фельдфебель Російської імператорської армії, командир дивізії Робітничо-селянської червоної армії, учасник Першої світової війни і громадянської війни в Росії. У 1917 році приєднався до більшовицького крила РСДРП. Організовував військові сили більшовиків на східному березі Волги, загинув у 1919-му у віці 32 років.


Іван Третяк – радянський військовий діяч, генерал, головнокомандувач військами ППО СРСР, член ЦК КПРС. Відомий тим, що 1 вересня 1983 року наказав збити пасажирський "Боїнг-747", що прямував із Нью-Йорка до Сеула, саме тоді він був командувачем Далекосхідного військового округу. Літак "Корейських авіаліній" помилково відхилився від маршруту й полетів над радянською територію.

На перехоплення цивільного лайнера радянські військові підняли два Су-15. Винищувач, перебуваючи поза зоною огляду пілотів KAL007, зробив кілька довгих попереджувальних черг з авіагармати – одразу бронебійними снарядами. Зниження швидкості "корейця" радянські льотчики сприйняли за спробу уникнути перехоплення.

Саме тоді надійшов наказ генерала Третяка про знищення літака, і винищувач Су-15 збив лайнер двома ракетами Р-60. Літак впав неподалік від острова Монерон. Всі, хто перебував на його борту, загинули, зокрема й 8-місячний малюк та діючий депутат Палати представників Конгресу США.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.