В Україні ліквідували ще два пам’ятники комуністам: Чапаєв у Лубнах "впав". ФОТО

В ніч на 26 жовтня невідомі на Полтавщині зруйнували пам’ятні знаки радянської доби у Лохвиці та Лубнах, зокрема у Лубнах знесли пам’ятник червоноармійцю Василю Чапаєву.

Про це повідомляє Українська правда.

 

Інформація про руйнування пам'ятників, які й так мали бути знесені в межах декомунізації, надійшла до місцевої поліції. Правоохоронці наразі уточнюють, що сталося.

У Лубнах пам'ятник Василю Чапаєву мали прибрати, натомість у 2015 році місто його перейменувало на "пам'ятник Чапаєвської дивізії" й не стало зносити.

 

В ніч на вівторок невідомі скинули пам'ятник, фото з місця події в редакцію УП надіслав випадковий перехожий.

 

Крім того, у Лохвиці цієї ж ночі ліквідували "пам'ятник комсомольцям".

 
 

Водночас у селі Хорол (Полтавська область) на бюсті радянського генерала Івана Третяка, відповідального за збиття пасажирського "Боїнга" у 1983 році, написали слово "вбивця".

 


Довідково. Василь Чапаєв – фельдфебель Російської імператорської армії, командир дивізії Робітничо-селянської червоної армії, учасник Першої світової війни і громадянської війни в Росії. У 1917 році приєднався до більшовицького крила РСДРП. Організовував військові сили більшовиків на східному березі Волги, загинув у 1919-му у віці 32 років.


Іван Третяк – радянський військовий діяч, генерал, головнокомандувач військами ППО СРСР, член ЦК КПРС. Відомий тим, що 1 вересня 1983 року наказав збити пасажирський "Боїнг-747", що прямував із Нью-Йорка до Сеула, саме тоді він був командувачем Далекосхідного військового округу. Літак "Корейських авіаліній" помилково відхилився від маршруту й полетів над радянською територію.

На перехоплення цивільного лайнера радянські військові підняли два Су-15. Винищувач, перебуваючи поза зоною огляду пілотів KAL007, зробив кілька довгих попереджувальних черг з авіагармати – одразу бронебійними снарядами. Зниження швидкості "корейця" радянські льотчики сприйняли за спробу уникнути перехоплення.

Саме тоді надійшов наказ генерала Третяка про знищення літака, і винищувач Су-15 збив лайнер двома ракетами Р-60. Літак впав неподалік від острова Монерон. Всі, хто перебував на його борту, загинули, зокрема й 8-місячний малюк та діючий депутат Палати представників Конгресу США.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.