Стали відомі переможці конкурсу "ТОП-30 книжок нашої Незалежності"

Стали відомі переможці конкурсу "ТОП-30 книжок нашої Незалежності", який проводили Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики.

Про це повідомляє кореспондентка LB.ua.

 

34790 осіб обирали 30 книжок зі списку (100 книжок, обрані експертами та експертками).


30. Московіада, Юрій Андрухович;

29. Нариси історії України, Ярослав Грицак;

28. Червоний, Андрій Кокотюха;

27. Українки в ГУЛАГу, Оксана Кісь;

26. Село не люди, Люко Дашвар;

25. Брама Європи, Сергій Плохій;

24. Літопис, Самійло Величко;

23. Іловайськ, Євген Положій;

22. Герой нашого часу/Гамлєт, Лесь Подерев'янський;

21. Танго Смерті, Юрій Винничук;

20. Фелікс Австрія, Софія Андрухович;

19. Notre Dame d'Ukraine, Оксана Забужко;

18. Повне зібрання творів Тараса Шевченка в 12 томах;

17. Доця, Тамара Горіха Зерня;

16. Україна. Історія з грифом секретно, Володимир В'ятрович;

15. Повне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах;

14. Інтернат, Сергій Жадан;

13. Повне зібрання творів Василя Стуса в 6 томах;

12. Польові дослідження з українського сексу, Оксана Забужко;

11. Антологія української поезії ХХ століття від Тичини до Жадана;

10. Ukraïner. Країна зсередини, Богдан Логвиненко;

9. Століття Якова, Володимир Лис;

8. Ворошиловград, Сергій Жадан;

7. Солодка Даруся, Марія Матіос;

6. Україна. Історія, Орест Субтельний;

5. Абетка, Іван Малкович;

4. Чорний ворон, Василь Шкляр;

3. Записки українського самашедшого, Ліна Костенко;

2. Триста поезій, Ліна Костенко;

1. Справа Василя Стуса, Вахтанг Кіпіані.


Повну інформацію щодо книжок, які брали участь у конкурсі, можна знайти за посиланням.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.