На Волині встановлено два місця поховань вояків Армії УНР

На Волині за підтримки УКФ реалізується науково-дослідний проект «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр. на Волині». Проект передбачає пошук місць, які пов’язані з діячами чи подіями сторічної давнини.

 
Могила підхорунжого 6-ї Січової стрілецької дивізії Михайла Гупала у селі Мокрець Ковельського району

Історику та редактору "Історичної правди" Віталію Скальському вдалось віднайти та зафіксувати два поховання вояків Армії УНР.

Одне поховання виявлене у селі Мокрець Ковельського району. Там похований підхорунжий Армії УНР Михайло Гупало. Він загинув у роки Другої світової війни уже як сотник УПА.

Друге поховання – у селищі Цумань Луцького району. На старому кладовищі збереглось поховання козака Армії УНР Данила Лучка. Про нього досі не була відома дата та обставина смерті. Напис на пам'ятнику та віднайдений в архіві метричний запис дозволяють встановити такі дані.

 
Могила козака Армії УНР Данила Лучка у Цумані

Інформація про ці місця пам'яті досі була відома хіба що місцевим мешканцям та краєзнавцям. Тепер інформація буде впорядкована та передана для розміщення на сайті "Імена самостійної України".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.