Парламент Латвії заборонив використовувати георгіївську стрічку на заходах

Латвійський Сейм підтримав заборону на носіння георгіївської стрічки під час публічних заходів.

Про це повідомляє пресслужба законодавчого органа країни.

 

Сейм Латвії у третьому читанні підтримав поправки до законів "Про зібрання, ходи та пікети" та "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Вони забороняють використання георгіївських стрічок у публічних місцях, а також під час розважальних і святкових заходів.

"Враховуючи експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, Латвія має підстави вбачати загрозу своєму демократичному порядкові та безпеці. Ми повинні чітко висловити наші цінності та продемонструвати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", – заявив Артус Кайміньш, голова комітету парламенту з прав людини.

Законом "Про зібрання, ходи та пікети" до прийняття поправок передбачалося, що учасник цих заходів може використовувати під час них символіку колишнього СРСР та нацистської Німеччини, уніформу збройних сил та репресивних органів цих країн.

Відтепер заборонено використовувати герби та гімни СРСР, його колишніх республік та нацистської Німеччини, свастику, знаки СС та радянську символіку – серп і молот з п'ятикутною зіркою. Відповідна заборона також передбачена законом "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Виняток становлять випадки, коли символіка використовується не з метою прославлення тоталітарних режимів чи виправдання вчинених кримінальних правопорушень, а в освітніх, наукових чи мистецьких цілях.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".