Парламент Латвії заборонив використовувати георгіївську стрічку на заходах

Латвійський Сейм підтримав заборону на носіння георгіївської стрічки під час публічних заходів.

Про це повідомляє пресслужба законодавчого органа країни.

 

Сейм Латвії у третьому читанні підтримав поправки до законів "Про зібрання, ходи та пікети" та "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Вони забороняють використання георгіївських стрічок у публічних місцях, а також під час розважальних і святкових заходів.

"Враховуючи експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, Латвія має підстави вбачати загрозу своєму демократичному порядкові та безпеці. Ми повинні чітко висловити наші цінності та продемонструвати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", – заявив Артус Кайміньш, голова комітету парламенту з прав людини.

Законом "Про зібрання, ходи та пікети" до прийняття поправок передбачалося, що учасник цих заходів може використовувати під час них символіку колишнього СРСР та нацистської Німеччини, уніформу збройних сил та репресивних органів цих країн.

Відтепер заборонено використовувати герби та гімни СРСР, його колишніх республік та нацистської Німеччини, свастику, знаки СС та радянську символіку – серп і молот з п'ятикутною зіркою. Відповідна заборона також передбачена законом "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Виняток становлять випадки, коли символіка використовується не з метою прославлення тоталітарних режимів чи виправдання вчинених кримінальних правопорушень, а в освітніх, наукових чи мистецьких цілях.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.