Парламент Латвії заборонив використовувати георгіївську стрічку на заходах

Латвійський Сейм підтримав заборону на носіння георгіївської стрічки під час публічних заходів.

Про це повідомляє пресслужба законодавчого органа країни.

 

Сейм Латвії у третьому читанні підтримав поправки до законів "Про зібрання, ходи та пікети" та "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Вони забороняють використання георгіївських стрічок у публічних місцях, а також під час розважальних і святкових заходів.

"Враховуючи експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, Латвія має підстави вбачати загрозу своєму демократичному порядкові та безпеці. Ми повинні чітко висловити наші цінності та продемонструвати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", – заявив Артус Кайміньш, голова комітету парламенту з прав людини.

Законом "Про зібрання, ходи та пікети" до прийняття поправок передбачалося, що учасник цих заходів може використовувати під час них символіку колишнього СРСР та нацистської Німеччини, уніформу збройних сил та репресивних органів цих країн.

Відтепер заборонено використовувати герби та гімни СРСР, його колишніх республік та нацистської Німеччини, свастику, знаки СС та радянську символіку – серп і молот з п'ятикутною зіркою. Відповідна заборона також передбачена законом "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів".

Виняток становлять випадки, коли символіка використовується не з метою прославлення тоталітарних режимів чи виправдання вчинених кримінальних правопорушень, а в освітніх, наукових чи мистецьких цілях.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.