Міжнародний фонд Франка оголосив конкурс «Стежками Каменяра»

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про проведення V Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Про це повідомляється на сторінці заходу у Фейсбуці.

 

"Раді оголосити старт нового сезону Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу "Стежками Каменяра". З 15 листопада Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом конкурсних робіт, який триватиме до 15 грудня 2021 року", - ідеться в повідомленні.

Водночас зауважується, що засновниками конкурсу були внесені зміни до положення про конкурс.

Як зазначається, в цьому році переможців і дипломантів визначатимуть у трьох номінаціях: "Проза", "Поезія", "Краща ілюстрація до творів Івана Франка". Кожна номінація матиме три вікові категорії: учні віком 6-9 років, 10-13 років і 14-16 років відповідно.

Обов'язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми, яку можна заповнити лише з електронної адреси Gmail і лише один раз. Електронна форма буде доступна з 15 листопада 2021 року.

Щорічне змагання проводитиметься вп'яте у партнерстві з Міністерством освіти та науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО "Львівське товариство" у м. Києві.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.