На Львівщині нагородили лауреата Міжнародної премії Івана Франка

У Дрогобичі Львівської області відбулась урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії Івана Франка, яким цього року став історик Леонід Тимошенко.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

"Переможцем цьогорічної премії став Леонід Тимошенко зі своєю монографією "Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (перша третина XVII ст.)".

Це подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Переможець отримав 200 тисяч гривень призового фонду", - зазначено у повідомлені.

Леонід Тимошенко – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка, в його доробку чимало праць присвячених письменнику.

Як зазначається, у 2021 році на звання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка претендували троє номінантів.

Цього року премію, започатковану Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році (створений за ініціативи його онука Роланда) вручали вшосте. Захід присвятили 165-й річниці від дня народження видатного письменника.

За ці роки на здобуття Міжнародної премії Івана Франка претендували 107 науковців та 11 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великої Британії, Німеччини, США, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії.

Організаторами заходу виступили Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду "Відродження" в межах грантового компонента проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником "Нагуєвичі".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".