На Львівщині нагородили лауреата Міжнародної премії Івана Франка

У Дрогобичі Львівської області відбулась урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії Івана Франка, яким цього року став історик Леонід Тимошенко.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

"Переможцем цьогорічної премії став Леонід Тимошенко зі своєю монографією "Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (перша третина XVII ст.)".

Це подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Переможець отримав 200 тисяч гривень призового фонду", - зазначено у повідомлені.

Леонід Тимошенко – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка, в його доробку чимало праць присвячених письменнику.

Як зазначається, у 2021 році на звання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка претендували троє номінантів.

Цього року премію, започатковану Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році (створений за ініціативи його онука Роланда) вручали вшосте. Захід присвятили 165-й річниці від дня народження видатного письменника.

За ці роки на здобуття Міжнародної премії Івана Франка претендували 107 науковців та 11 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великої Британії, Німеччини, США, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії.

Організаторами заходу виступили Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду "Відродження" в межах грантового компонента проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником "Нагуєвичі".

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.