В Івано-Франківську розкажуть про гастрономічні вподобання Івана Франка

В Івано-Франківську 26 вересня вперше відбудеться екскурсія в межах проєкту «Гастромандрівка слідами українських літераторів». Екскурсантів познайомлять з історичними фактами та гастрономічними вподобаннями письменника Івана Франка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова ГО "Дороги смаку Прикарпаття" та учасник команди гастромандрівок Ірина Фіщук.

 

"Це буде перша гастрономічна екскурсія проєкту "Гастромандрівка слідами українських літераторів", під час якої розкажуть про історичні факти щодо родини Івана Франка і про гастрономічні уподобання письменника", – повідомила Фіщук.

За словами екскурсовода Віталія Качкана, локаціями екскурсії стануть кафе та ресторани Івано-Франківська, де пригощатимуть стравами, які були пов'язані з життям Івана Франка та його родини.

"Іван Франко був дуже добрим кулінаром, а його невістка Ольга (жінка сина письменника Петра Франка – ред.) була відомою кулінаркою того часу. Дружина Івана Франка, Ольга, кожного свята готувала родинний пиріг. Це був м'ясний пиріг, дріжджовий, на якому з тіста викладали букви імені того, в кого було свято. Без такого пирога не обходилось жодне свято в родині письменника", – зауважив Качкан.

Він обіцяє, що під час екскурсії заплановані цікаві розповіді, частування і прогулянка містом.

Наступні тури про гастрономічні вподобання українських літераторів планують провести у Верховині. Там готують екскурсії про гастрономічні вподобання та цікаві факти з життя Лесі Українки, Параски Плитки-Горицвіт, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Петра Шекерика-Дониківа.

В Івано-Франківську екскурсія про гастрономічні вподобання Івана Франка відбудеться 26 вересня в межах сезону безкоштовних екскурсій. Із жовтня ця гастрономічна мандрівка діятиме постійно. Карту маршруту та гідів можна дізнатися у сімейній ресторації Мулярових, звідки розпочинатиметься екскурсія.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.