In memoriam. У Харкові помер колишній в'язень чотирьох нацистських таборів Ігор Маліцький

Сьогодні, 23 листопада, у Харкові на 96-му році життя помер колишній в'язень чотирьох нацистських концтаборів, свідок Голодомору 1932-1933 років, зоозахисник Ігор Маліцький.

Про це повідомив засновник ГО UAnimals Олександр Тодорчук, передає Локальна історія.

 

"Прощавайте, людино зі сталі! Сьогодні у вічність пішов Ігор Маліцький. В часи Другої світової українець пройшов страшні концтабори Аушвіц, Терезін і Маутгаузен. Над ним ставив досліди нацистський "янгол смерті" Йозеф Менгеле. Але Маліцький вистояв", – написав Тодорчук.

Він розповів, що із Ігорем Маліцьким познайомився кілька років тому. У свої 92 роки той вирішив підтримати UAnimals.

"Називав цирки – концтабором для тварин і згадував, як у Аушвіці наглядачі теж змушувати виконувати "трюки" заради розваги. Написав лист президенту із закликом заборонити знущання на манежі", – написав Олександр Тодорчук.

У ЗМІ зазначають, що попри поважний вік Маліцький підтримував українських захисників та регулярно відвідував позиції ЗСУ на Донбасі.

За вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, військово-патріотичного виховання молоді, відданість справі, активну життєву позицію Маліцького нагородили орденом За заслуги II ступеня.


Ігор Маліцький народився 12 лютого 1925 року у Харкові. У 1938 році його батька репресували.

Пережив голод 1930-х років.

Під час окупації Харкова у 1943 році Маліцького відправили до Німеччини. Однак йому вдалось втекти до колишньої Чехословаччини. Там його й арештували.

За три роки був в'язнем чотирьох нацистських концентраційних таборів – Терезін, Аушвіц, Маутгаузен та його філії "Лінц 3". Там йому присвоїли номер 188005.

На початку 1945 року під час повстання у бараку смертників Маліцькому вдалось втекти.

Після визволення та демобілізації з Червоної армії закінчив Харківський гірничий інститут. Став вченим в галузі машинобудування, був найстаршим викладачем Української інженерно-педагогічної академії, який підготував шістьох кандидатів технічних наук. Попри вік, Ігор Маліцький залишався активним, зустрічався з молоддю, висловлював свою думку про події в Україні на Facebook, засуджував російську агресію, їздив до військовослужбовців на схід України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.