Спецпроект

In memoriam. Помер син патріарха Мстислава – Ярослав Скрипник

У віці ста років помер український громадський діяч у Канаді, син патріарха Мстислава Скрипника Ярослав Скрипник.

Про це повідомляє "Новинарня".

 

"Сьогодні на 101-му році життя в оселі Всевишнього відійшов п. Ярослав Скрипник – старший син Патріарха Мстислава, який проживав у м. Едмонтон (Канада). Залишив у смутку дружину Софію, сина Остапа, дочку Ксенію і люблячу велику родину близьких і приятелів", – сказано в повідомленні.

Віряни висловлюють співчуття родині Скрипника.


Як відомо, батько Ярослава Скрипник святіший патріарх Київський і всієї Руси-України (1990-1993) Мстислав, у миру Степан Скрипник був племінником – сином сестри – головного отамана УНР Симона Петлюри та активним державним, військовим і церковним діячем ще з 1920-х років. На еміграції у США став предстоятелем УАПЦ. Мав сина і двох дочок.

Ярослав Скрипник приїхав до Канади після Другої світової війни, в 1948 році. Все своє життя Ярослав поклав на те, щоб творити українську справу чи то в культурній, чи у фінансовій сферах (реалізація ідеї впровадження кредитних спілок). Щороку він приїздив до України, щоб бути в ритмі життя на Батьківщині. Придбав із дружиною квартиру в Києві.

У 2010 році він розповідав в інтерв'ю газеті "День": "Мій наймолодший син — поборник всього українського, працює в багатьох патріотичних організаціях, його дружина — львів'янка. Дочка активно зайнята в Пласті…

Діти моєї дочки говорять із мамою по-українськи, а з татом — по-англійськи, діти сина розмовляють тільки по-українськи. З нами, бабусею і дідусем, всі внуки виключно говорять по-українськи, вони не соромляться звертатися до нас із дружиною рідною мовою в будь-якому оточенні, бо знають, що по-іншому не можна".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".