В Ізраїлі на аукціон виставили тату-набір, яким набивали номери ув’язненим Аушвіца

Аукціонний дім Tzolman у Єрусалимі виставив на продаж набір для татуювань, за допомогою якого нацисти набивали номери ув’язненим у таборі смерті Аушвіц (Освенцім)

Майбутні торги, заплановані на 9 листопада, вже розкритикували єврейські лідери та організації, повідомляє birdinflight з посиланням на BBC.

 

Набір містить 14 металевих штампів із голками у вигляді цифр, а також інструкцію від німецької компанії Aesculap. За даними аукціону, у світі залишилося три такі набори: один зберігається у Військово-медичному музеї в Санкт-Петербурзі, другий — у музеї Освенціма, а третій виставлений на продаж. Аукціоніст Меїр Цолман стверджує, що таким чином прагне підвищити поінформованість про трагедію Голокосту. "Я хочу переконатися, що він опиниться в потрібних руках і не зникне зі сторінок історії", — говорить Цолман. Оцінна вартість лоту складає $30 тисяч.

Голова ізраїльського національного меморіалу Голокосту "Яд Вашем" Дані Даян назвав аукціон аморальним та зазначив, що подібні предмети мають передавати музеям, а не пропонувати колекціонерам. Водночас голова Європейської єврейської асоціації рабин Менахем Марголін закликав міністра юстиції Ізраїлю зупинити "негідний продаж".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.