У Тернополі невідомі облили фарбою пам’ятник Бандері

До пам'ятника підбіг юнак і кинув в нього дві невеликі банки із червоною фарбою Після цього сів в авто та виїхав за межі Тернополя

Про це повідомляє Zahid.net.

 

У Тернополі невідомий облив фарбою пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері. Червоні плями на монументі вранці помітили прибиральники та працівники поліції. За інформацією поліції, причетним до цього є чоловік з іншої області, який після скоєного покинув місто на авто. Наразі його місце перебування встановлюють правоохоронці.

Про облитий пам'ятник Степану Бандері стало відомо вранці 15 грудня, хоча сам інцидент стався ще в обід вівторка, 14 грудня. Цей випадок зафіксували міські камери відеоспостереження. На оприлюднених поліцією записах помітно, як до пам'ятника підбігає юнак і кидає в нього дві невеликі банки із червоною фарбою.

Біля пам'ятника працює слідчо-оперативна група, яка відшукує і збирає докази. Поліцейські також вилучають відео з камер спостереження, які розміщенні навколо постаменту в парку Тараса Шевченка.

За словами начальника головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександра Богомола, невідомий облив фарбою пам'ятник ще вчора, 14 грудня, о 12:00. Керівник поліції на сесії Тернопільської обласної ради 15 грудня розповів, що чоловік в парк заїхав на автомобілі і кинув в монумент дві банки фарби. "В'їзд з парк з боку вул. Грушевського незагороджений. Невідома особа заїхала в цей проїзд. Чоловік вийшов з автомобіля, кинув дві банки фарби в пам'ятник Степану Бандері, сів в авто і поїхав. З камер спостереження видно, що це сталося 14 грудня в обід. Ми маємо прикмети цього чоловіка і також відомо, що ця людина з іншої області. Він після цього вчинку виїхав з Тернополя", – розповів Олександр Богомол.

Керівник поліції Тернопільщини також зазначив, що буде звертатися до прокурора Тернопільської області, аби була також порушення справа за статтею про розпалювання національної ворожнечі. Адже, зі слів керівника поліції, це було зроблено жителем іншої області з умисною метою.

Після вивчення всіх обставин цього інциденту, в управлінні поліції міста будуть вирішувати питання про внесення факту вандалізму в ЄРДР за ст. 297 ККУ. Санкція статті передбачає обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.






Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.