Спецпроект

Визнання Голодомору геноцидом: Стефанчук ініціює звернення до спікерів парламентів світу

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює звернення до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це він повідомив на конференції керівників закордонних дипломатичних установ України "Дипломатія 30. Стратегія сильної держави" в Гуті.

 

"Наступного року ми всі вшановуватимемо 90-ті роковини Голодомору. У зв'язку з цим я особисто ... у січні наступного року звернуся до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

І ваша підтримка та правильна презентація цієї ініціативи з урахуванням специфіки кожної з держав є критично важливою для її успішності", - сказав Стефанчук, звертаючись до дипломатів.

Голова ВР закликав послів України сприяти ухваленню відповідних рішень урядами та парламентами світу.

"Я закликаю, особливо послів у країнах, які досі не визнали цей страшний злочин радянського комуністичного режиму, докласти додаткових зусиль для переконання парламентаріїв цих країн ухвалити відповідні рішення", - наголосив спікер.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.