«Україна», «Шевченко» і «Київ» стали найпопулярнішими статтями української Wikipedia у 2021 році

Громадська організація «Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовної онлайн-енциклопедії Wikipedia у 2021 році. Перші два місця, як і у 2020 році, займають статті про Україну і Тараса Григоровича Шевченка.

Про це повідомляє The Бабель.

 

До 15 найпопулярніших статей минулого року увійшли:


Україна (1 003 326 переглядів);

Шевченко Тарас Григорович (772 515);

Київ (623 777);

Леся Українка (571 087);

Англійська мова (431 688);

Українська мова (385 842);

Франко Іван Якович (372 660);

Сполучені Штати Америки (364 183);

Друга світова війна (364 084);

Київська Русь (338 542);

Перша світова війна (297 766);

Єлизавета II (293 809);

Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb (292 536);

Велика Британія (290 323);

Львів (279 046).


Найпопулярнішими історичними особистостями в українській Wikipedia були Тарас Шевченко (772 515 переглядів), Леся Українка (571 087), Іван Франко (372 660), Богдан Хмельницький (267 095), Степан Бандера (262 961), Роксолана (222 119), Михайло Грушевський (207 683), Ярослав Мудрий (203 315), Сулейман I Пишний (192 015) і Іван Мазепа (191 068).

Високо в рейтингу піднялася стаття про Степана Бандеру, яка у 2020 році не потрапила до десятки. Вперше до рейтингу увійшли Роксолана і султан Османської імперії Сулейман I.

Найпопулярніші сучасники — Єлизавета II (293 809 переглядів), Ліна Костенко (229 400), Ілон Маск (222 675), Володимир Зеленський (217 505), Андрій Шевченко (186 641), Олександр Усик (173 563), Петро Порошенко (165 756), Кріштіану Роналду (162 152), Сергій Стерненко (158 833) і Morgenshtern (146 250).

Серед поточних подій найбільше читали статті "Війна на сході України", "Список померлих 2021 року", "Вакцина Pfizer-BioNTech проти COVID-19", "Чемпіонат Європи з футболу 2020", "Пісенний конкурс Євробачення 2021", "Талібан", "Біткоїн", "Російсько-українська війна (з 2014)", "Moderna (вакцина)" і "Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року) (140 294)".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.