«Україна», «Шевченко» і «Київ» стали найпопулярнішими статтями української Wikipedia у 2021 році

Громадська організація «Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовної онлайн-енциклопедії Wikipedia у 2021 році. Перші два місця, як і у 2020 році, займають статті про Україну і Тараса Григоровича Шевченка.

Про це повідомляє The Бабель.

 

До 15 найпопулярніших статей минулого року увійшли:


Україна (1 003 326 переглядів);

Шевченко Тарас Григорович (772 515);

Київ (623 777);

Леся Українка (571 087);

Англійська мова (431 688);

Українська мова (385 842);

Франко Іван Якович (372 660);

Сполучені Штати Америки (364 183);

Друга світова війна (364 084);

Київська Русь (338 542);

Перша світова війна (297 766);

Єлизавета II (293 809);

Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb (292 536);

Велика Британія (290 323);

Львів (279 046).


Найпопулярнішими історичними особистостями в українській Wikipedia були Тарас Шевченко (772 515 переглядів), Леся Українка (571 087), Іван Франко (372 660), Богдан Хмельницький (267 095), Степан Бандера (262 961), Роксолана (222 119), Михайло Грушевський (207 683), Ярослав Мудрий (203 315), Сулейман I Пишний (192 015) і Іван Мазепа (191 068).

Високо в рейтингу піднялася стаття про Степана Бандеру, яка у 2020 році не потрапила до десятки. Вперше до рейтингу увійшли Роксолана і султан Османської імперії Сулейман I.

Найпопулярніші сучасники — Єлизавета II (293 809 переглядів), Ліна Костенко (229 400), Ілон Маск (222 675), Володимир Зеленський (217 505), Андрій Шевченко (186 641), Олександр Усик (173 563), Петро Порошенко (165 756), Кріштіану Роналду (162 152), Сергій Стерненко (158 833) і Morgenshtern (146 250).

Серед поточних подій найбільше читали статті "Війна на сході України", "Список померлих 2021 року", "Вакцина Pfizer-BioNTech проти COVID-19", "Чемпіонат Європи з футболу 2020", "Пісенний конкурс Євробачення 2021", "Талібан", "Біткоїн", "Російсько-українська війна (з 2014)", "Moderna (вакцина)" і "Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року) (140 294)".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".