«Україна», «Шевченко» і «Київ» стали найпопулярнішими статтями української Wikipedia у 2021 році

Громадська організація «Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовної онлайн-енциклопедії Wikipedia у 2021 році. Перші два місця, як і у 2020 році, займають статті про Україну і Тараса Григоровича Шевченка.

Про це повідомляє The Бабель.

 

До 15 найпопулярніших статей минулого року увійшли:


Україна (1 003 326 переглядів);

Шевченко Тарас Григорович (772 515);

Київ (623 777);

Леся Українка (571 087);

Англійська мова (431 688);

Українська мова (385 842);

Франко Іван Якович (372 660);

Сполучені Штати Америки (364 183);

Друга світова війна (364 084);

Київська Русь (338 542);

Перша світова війна (297 766);

Єлизавета II (293 809);

Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb (292 536);

Велика Британія (290 323);

Львів (279 046).


Найпопулярнішими історичними особистостями в українській Wikipedia були Тарас Шевченко (772 515 переглядів), Леся Українка (571 087), Іван Франко (372 660), Богдан Хмельницький (267 095), Степан Бандера (262 961), Роксолана (222 119), Михайло Грушевський (207 683), Ярослав Мудрий (203 315), Сулейман I Пишний (192 015) і Іван Мазепа (191 068).

Високо в рейтингу піднялася стаття про Степана Бандеру, яка у 2020 році не потрапила до десятки. Вперше до рейтингу увійшли Роксолана і султан Османської імперії Сулейман I.

Найпопулярніші сучасники — Єлизавета II (293 809 переглядів), Ліна Костенко (229 400), Ілон Маск (222 675), Володимир Зеленський (217 505), Андрій Шевченко (186 641), Олександр Усик (173 563), Петро Порошенко (165 756), Кріштіану Роналду (162 152), Сергій Стерненко (158 833) і Morgenshtern (146 250).

Серед поточних подій найбільше читали статті "Війна на сході України", "Список померлих 2021 року", "Вакцина Pfizer-BioNTech проти COVID-19", "Чемпіонат Європи з футболу 2020", "Пісенний конкурс Євробачення 2021", "Талібан", "Біткоїн", "Російсько-українська війна (з 2014)", "Moderna (вакцина)" і "Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року) (140 294)".

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін