У Національному музеї після реставрації виставлять вкрадену нацистами картину

У Національному музеї імені Тараса Шевченка у Києві виставлять відреставровану картину “Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною”, яка була вивезена нацистами з України в роки Другої світової війни

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

 

Відреставровану роботу художника Михайла Микитовича Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" (полотно, олія, 231×272 см, 1911 р.) презентують на виставковому проєкті "США – Україна. Історія однієї картини. Реституція. Дослідження. Реставрація" у Національному музею Тараса Шевченка за адресою Київ, бульвар Т. Шевченка, 12.

"Художнє полотно зображує епізод реальних історичних подій. У лютому 1565 року московський цар Іван ІV Грозний здійснив виїзд перед опричниною, започатковано для зміцнення царської влади в боротьбі з опозицією. Панін (1876–1963) працював над картиною під впливом ідей відомого художника Іллі Рєпіна – викладача Петербурзької академії мистецтв. 1913 року завершена картина "Таємний виїзд Івана Грозного" була передана до Катеринославського міського художнього музею (нині – Дніпровський художній музей) ", - ідеться у повідомленні МКІП.

У роки Другої світової війни полотно було незаконно вивезено нацистами під час окупації Дніпропетровська (1941–1943).

У МКІП підкреслили, що картина – пам'ятка образотворчого мистецтва, має вагоме історичне та художнє значення для дослідження історичного жанру в українському живописі першої половини ХХ ст.

Після завершення виставки полотно повернеться до Дніпровського художнього музею.

картина "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" була викрадена в часи Другої світової з художнього музею в тодішньому Дніпропетровську й вивезена з України.

Далі її історія обривається до початку 1960-х років, коли полотно було знайдене подружжям у купленому будинку в Коннектикуті. Про колишнього власника було відомо, що він емігрував до Штатів зі Швейцарії одразу після війни.

Весь цей час картина залишалася в будинку, й коли він був проданий вчергове в 1980-х роках, полотно опинилося у власності родини Трейсі.

Коли родина вирішила переїхати в менше житло, вони стали розпродавати деякі речі й у 2017-му звернулися до галереї "Потомак" щодо картини. Тоді й з'ясувалося, що це полотно Михайла Паніна, яке було викрадено під час Другої світової війни й вивезено з України. Подружжя вирішило повернути картину .

У січні 2020 року картину повернули в Україну. З того часу вона перебувала на реставрації.






Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.