У Національному музеї після реставрації виставлять вкрадену нацистами картину

У Національному музеї імені Тараса Шевченка у Києві виставлять відреставровану картину “Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною”, яка була вивезена нацистами з України в роки Другої світової війни

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

 

Відреставровану роботу художника Михайла Микитовича Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" (полотно, олія, 231×272 см, 1911 р.) презентують на виставковому проєкті "США – Україна. Історія однієї картини. Реституція. Дослідження. Реставрація" у Національному музею Тараса Шевченка за адресою Київ, бульвар Т. Шевченка, 12.

"Художнє полотно зображує епізод реальних історичних подій. У лютому 1565 року московський цар Іван ІV Грозний здійснив виїзд перед опричниною, започатковано для зміцнення царської влади в боротьбі з опозицією. Панін (1876–1963) працював над картиною під впливом ідей відомого художника Іллі Рєпіна – викладача Петербурзької академії мистецтв. 1913 року завершена картина "Таємний виїзд Івана Грозного" була передана до Катеринославського міського художнього музею (нині – Дніпровський художній музей) ", - ідеться у повідомленні МКІП.

У роки Другої світової війни полотно було незаконно вивезено нацистами під час окупації Дніпропетровська (1941–1943).

У МКІП підкреслили, що картина – пам'ятка образотворчого мистецтва, має вагоме історичне та художнє значення для дослідження історичного жанру в українському живописі першої половини ХХ ст.

Після завершення виставки полотно повернеться до Дніпровського художнього музею.

картина "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" була викрадена в часи Другої світової з художнього музею в тодішньому Дніпропетровську й вивезена з України.

Далі її історія обривається до початку 1960-х років, коли полотно було знайдене подружжям у купленому будинку в Коннектикуті. Про колишнього власника було відомо, що він емігрував до Штатів зі Швейцарії одразу після війни.

Весь цей час картина залишалася в будинку, й коли він був проданий вчергове в 1980-х роках, полотно опинилося у власності родини Трейсі.

Коли родина вирішила переїхати в менше житло, вони стали розпродавати деякі речі й у 2017-му звернулися до галереї "Потомак" щодо картини. Тоді й з'ясувалося, що це полотно Михайла Паніна, яке було викрадено під час Другої світової війни й вивезено з України. Подружжя вирішило повернути картину .

У січні 2020 року картину повернули в Україну. З того часу вона перебувала на реставрації.






Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.