Григорію Сковороді створили Instagram-сторінку

Впродовж 300 днів користувачі соцмережі зможуть “спілкуватись” із філософом

Агенція суспільних комунікацій Republic запустила Instagram-сторігку Григорія Сковороди. Зробили це в межах кампанії "Skovoroda.today", присвяченій 300-річчю від дня народження українського філософа.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила засновниця консалтингової групи One Philosophy, яка ініціювала кампанію, Наталія Попович.

Вона наголосила, що ідея кампанії полягає у тому, аби знайомити українців із постаттю Сковороди не в один день чи через якийсь один виставковий проєкт, а упродовж 300 днів – аж до 300-річчя філософа.

"Сьогодні наша агенція суспільних комунікацій Republic запустила кампанію "Skovoroda.today" та разом із партнерами диджиталізувала Сковороду. Для нас важливо будувати більш життєстійке українське суспільство, тому ми інвестуємо в довгострокові культурно-просвітницькі проєкти. У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, усвідомлення власної культурної ідентичності, переосмислення нашої спадщини, плекання особистої та національної свободи – особливо важливі... Вірю, що тривалий 300-денний діалог зі Сковородою – це, як 300 кроків українців до свободи, які допоможуть кожному відчути актуальність його ідей для викликів сучасності", – написала Наталія Попович.

"Осучаснений Сковорода" 300 днів поспіль спілкуватиметься з українцями в Instagram, "де буде мотивувати, святкувати, пояснювати, рекомендувати й дивувати".

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.