Григорію Сковороді створили Instagram-сторінку

Впродовж 300 днів користувачі соцмережі зможуть “спілкуватись” із філософом

Агенція суспільних комунікацій Republic запустила Instagram-сторігку Григорія Сковороди. Зробили це в межах кампанії "Skovoroda.today", присвяченій 300-річчю від дня народження українського філософа.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила засновниця консалтингової групи One Philosophy, яка ініціювала кампанію, Наталія Попович.

Вона наголосила, що ідея кампанії полягає у тому, аби знайомити українців із постаттю Сковороди не в один день чи через якийсь один виставковий проєкт, а упродовж 300 днів – аж до 300-річчя філософа.

"Сьогодні наша агенція суспільних комунікацій Republic запустила кампанію "Skovoroda.today" та разом із партнерами диджиталізувала Сковороду. Для нас важливо будувати більш життєстійке українське суспільство, тому ми інвестуємо в довгострокові культурно-просвітницькі проєкти. У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, усвідомлення власної культурної ідентичності, переосмислення нашої спадщини, плекання особистої та національної свободи – особливо важливі... Вірю, що тривалий 300-денний діалог зі Сковородою – це, як 300 кроків українців до свободи, які допоможуть кожному відчути актуальність його ідей для викликів сучасності", – написала Наталія Попович.

"Осучаснений Сковорода" 300 днів поспіль спілкуватиметься з українцями в Instagram, "де буде мотивувати, святкувати, пояснювати, рекомендувати й дивувати".

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.