АНОНС: презентація англомовних перекладів трьох томів "Історії України-Руси" Михайла Грушевського

Це грандіозний (без перебільшення) та надзвичайно важливий (як для України, так і для представлення України в світі) етап

 

В середу, 17 листопада о 20 годині за київським часом відбудеться презентація та дискусія навколо чергових кількох томів англомовного перекладу "Історії України-Руси" Михайла Грушевського, що був завершений Канадським інститутом українських студій.

Обговорення доробку Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій та Видавництва CIUS Press було організовано Ярославом Грицаком (Український Католицький Університет), Марком Стехом (Університет Альберти) та Франком Сисиним (Університет Альберти).

Проект перекладу "Історії України-Руси" Грушевського запросив провідних експертів, щоб вивчити внесок Грушевського та обговорити його актуальність для вивчення України та її сусідів тепер, коли англійський переклад зробив "Історію України-Руси" доступною для ширшої аудиторії. 

Модератором буде Франк Сисин. Серед учасників дискусії: Роберт Фрост (Університет Абердіна); Світлана Панькова (Музей Грушевського, Київ); Генадзь Саганович (Варшавський університет); Мирон Капраль (Інститут української археографії та джерелознавства НАН України).

Сесія проходитиме англійською, українською та білоруською мовами. Синхронний переклад буде доступним англійською та українською мовами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.