Археологи знайшли у Китаї шість стародавніх гробниць віком до 2000 років

Археологи з Інституту культурних реліквій та археології провінції Хунань нещодавно провели розкопки шести стародавніх гробниць віком 1000–2000 років у Хунані, що розташована у центральній частині Китаю.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

За словами археологів, ці поховання розміщуються в городищі Дутоу, у нинішньому повіті Ліньу міста Ченьчжоу. Чотири гробниці належать до епохи династії Хань (202 р. до Р.Х. – 220 р. Р.Х.), п'ята – до періоду Цзінь (265–420 рр.), шоста – до періоду Тан (618–907 рр.).

Під час археологічних досліджень вдалося знайти понад 60 культурних реліквій, серед яких мідні монети, бронзові дзеркала, срібні браслети, вироби із селадону – кераміки нефритового кольору – та ін.

Враховуючи характер знахідок, це гробниці простих людей, заявили фахівці. Проте вони являють собою цінні матеріали для археологічних досліджень.


Ліньу – єдине з виявлених укріплених поселень, що існували з початку третього і до кінця шостого століть на стародавньому шляху за маршрутом провінцій Хунань і Гуандун. Воно є свідченням злиття культур народів, що населяли регіони на північ і південь від гір Наньлін.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.