У Вінниці візуалізували втрачені об’єкти архітектурної спадщини

У Вінниці встановили інформаційні стенди із зображенням п’яти будівель, які колись прикрашали місто та відігравали важливу роль у його житті. Розташовані візуалізації поряд із місцями, де колись стояли ці споруди

Про це повідомляє департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міськради у Фейсбуці. 

 

"У межах проєкту "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" була розроблена візуалізація втрачених архітектурних та оборонних пам'яток міста. Це стало можливим завдяки створенню аксонометричних проєкцій (наочні зображення просторових форм методом паралельного проєктування) та відеопрезентацій", – йдеться в повідомленні.

Наразі відтворено п'ять об'єктів: Вінницький замок на Замковій горі (за ілюстрацією 1552 року), оборонні споруди історико-архітектурного комплексу "Вінницькі Мури", фрагмент лінії забудови Миколаївського проспекту (вул. Соборна), будівля "Народного Дому" (пл. Героїв Чорнобиля) та Вознесенський храм на Замості (пл. Перемоги).

Навесні місцями, де розташували стенди з візуалізацією споруд минулого, планують провести екскурсії. Анонси почнуть з'являтися в березні на сторінках Музею Вінниці, культурному порталі VinCulture Code і сторінці департаменту маркетингу міста та туризму у Фейсбуці

Проєкт "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" реалізовала ГО "Креативний Простір /  Creative Space" у партнерстві з Музеєм Вінниці та Державним архівом Вінницької області для популяризування культурної спадщини міста та відтворення образів втрачених архітектурних об'єктів.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.