У Вінниці стартує реставрація «будинку-корабля»

У Вінниці розпочинається проєкт із реставрації пам'ятки архітектури XX ст. – «будинку-корабля», який належав юристу Любомиру Длуголенцькому

Про це повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов. 

 

"Неповторний будинок, схожий на корабель. Це пам'ятка архітектури початку XX ст. – Будинок Длуголенцького. Зараз тут розташована дитяча художня школа. І цього року розпочнеться реставрація унікальної будівлі", – написав Моргунов.

За його словами, перед початком реаставраційних робіт відбулися наукові дослідження з аналізом архівних даних, які зафіксували втрачені частини пам'ятки, а також обрана технологія відновлення збережених елементів.

У поточному році стартує перший етап проєкту – реставрація фасадів та даху. Під час робіт повернуть до автентичного вигляду оригінальні архітектурні деталі пам'ятки. А саме, навіси, ґанки, віконні та дверні блоки, а згодом – ліпнину інтер'єрів. Також упорядкують прилеглу територію з відновленням декоративної огорожі.

Основу цього будинку звели наприкінці ХІХ століття, а у 1909 році реконструйовали на замовлення Любомира Артуровича Длуголенцького (1875-1939 рр.) – адвоката, депутата Вінницької міської думи, директора філії Торгового банку. Впродовж 1918-1919 рр. він представляв Нідерландське консульство у Вінниці, тоді у цій садибі розміщувалася дипломатична установа.

Після захоплення Вінниці більшовиками, у 1920-1924 роках тут містився штаб корпусу Червоного козацтва.

Попри численні втрати первинного задуму архітектора особняк Длуголенцького – одна із найяскравіших споруд Вінниці початку ХХ століття як варіація стилю модерн із характерною асиметрією і неповторністю ліній. Одне з вікон нагадує корму корабля, а паркан виконаний у вигляді хвилі, що напливає. Ймовірно, через це будинок і обріс легендами на морську тематику, і навіть прижилася назва "особняк капітана Длуголенцького". Також його називають "будинком-кораблем".

Наразі оригінальне оздоблення стін (лицьова кладка з червоної цегли та штукатурний декор з квітковими орнаментом) заховане під облицюванням – "шубою".

Як повідомлялося, реставрація будинку Длуголенцького передбачена міською Програмою реставрації об'єктів культурної спадщини на території м. Вінниці, ухваленою ще 2018 року. Початок реставраційних робіт планувався на 2020 рік, утім, через пандемію COVID-19 строки довелося скорегувати. Окрім того, старт робіт довелося відкласти і через незгоду в петиції громадськості та мистецьких кіл міста з початковим проєктом реставрації, що містив вимоги, "які викликають занепокоєння та вказують на подальші загрози для будівлі, які будуть означені як реставрація, а по факту відбудеться реконструкція чи перебудова з непередбачуваними наслідками".

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.