Перший у світі пам’ятник Любомиру Гузару встановили у Вінниці. ФОТО

У Вінниці у вівторок, 28 вересня, встановили перший у світі пам'ятник Блаженнішому Любомиру Гузару.

Про це повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв'язків з громадськістю Вінницької міської ради.

 

"Сьогодні, 28 вересня, поблизу храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ встановлюють пам'ятник Блаженнішому Любомиру Гузару. Пам'ятник в повний зріст, виготовлений з бронзи", - йдеться у повідомленні.

 

Автори пам'ятника – українські скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Вони зобразили Любомира Гузара одягненим у камізельку поверх підрясника. Поряд із ним стоїть колона, на якій лежить митра.

 

Пам'ятник встановили на території храму Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ, що на вул. Київській. Коштом міського бюджету навколо пам'ятника облаштували довколишню територію – вимостили плиткою і встановили додаткове освітлення.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.