Перший у світі пам’ятник Любомиру Гузару встановили у Вінниці. ФОТО

У Вінниці у вівторок, 28 вересня, встановили перший у світі пам'ятник Блаженнішому Любомиру Гузару.

Про це повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв'язків з громадськістю Вінницької міської ради.

 

"Сьогодні, 28 вересня, поблизу храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ встановлюють пам'ятник Блаженнішому Любомиру Гузару. Пам'ятник в повний зріст, виготовлений з бронзи", - йдеться у повідомленні.

 

Автори пам'ятника – українські скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Вони зобразили Любомира Гузара одягненим у камізельку поверх підрясника. Поряд із ним стоїть колона, на якій лежить митра.

 

Пам'ятник встановили на території храму Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ, що на вул. Київській. Коштом міського бюджету навколо пам'ятника облаштували довколишню територію – вимостили плиткою і встановили додаткове освітлення.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.