Перший у світі пам’ятник Любомиру Гузару встановили у Вінниці. ФОТО

У Вінниці у вівторок, 28 вересня, встановили перший у світі пам'ятник Блаженнішому Любомиру Гузару.

Про це повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв'язків з громадськістю Вінницької міської ради.

 

"Сьогодні, 28 вересня, поблизу храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ встановлюють пам'ятник Блаженнішому Любомиру Гузару. Пам'ятник в повний зріст, виготовлений з бронзи", - йдеться у повідомленні.

 

Автори пам'ятника – українські скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Вони зобразили Любомира Гузара одягненим у камізельку поверх підрясника. Поряд із ним стоїть колона, на якій лежить митра.

 

Пам'ятник встановили на території храму Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ, що на вул. Київській. Коштом міського бюджету навколо пам'ятника облаштували довколишню територію – вимостили плиткою і встановили додаткове освітлення.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.