У Вінниці відкрилася виставка раритетних фотоапаратів

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї у четвер, 28 жовтня, відкрилася виставка раритетних фотоапаратів "А зараз вилетить пташка...", де представлені експонати з доцифрової епохи фотографії.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила координаторка виставки – завідувачка відділу давньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Ірина Кошевіцька.

 

"Зараз ми фотографуємо абсолютно все і скрізь без будь-яких зусиль, для цього достатньо натиснути кнопку фотоапарата або доторкнутися до екрана телефона. Але ще зовсім недавно, в "аналогову" епоху, створення світлин було справжнім мистецтвом.

Тому зараз цікаво дізнатися, яким був процес фотографування та виготовлення світлин до появи цифрових технологій. Маючи у фондах музею фотоапарати минулого століття, ми вирішили показати молоді, а старшому поколінню нагадати, як увічнювалася мить у відносно недавньому минулому", – повідомила Кошевіцька.

За її словами, в експозиції представлені понад 30 фотоапаратів ХХ ст. та початку ХХІ ст. Найстарший – це німецький фотоапарат "Фотокор-1" випуску 1930-1940 років. Також представлені різні радянські моделі марок "Зенит", "Мир", "Киев", "Смена" і закордонних фірм Kodak, Polаroid та інші.

Крім того, на виставці можна побачити різноманітну фотографічну техніку та обладнання, які вже вийшли зі вжитку, раритетні фотоплівки і фотопапір, далекомір і експонометри, фотозбільшувач та глянцувач.

Відвідувачі виставки зможуть навчитися азів фотомайстерності за технологіями минулого століття: як заряджати плівку у фотоапарат і проявляти її, як друкувати світлини, зможуть зазирнути в камеру-обскуру, а також зафіксувати візит до музею, відвідавши фотозону.


Виставка представлена в академічній залі музею. Побачити представлені на ній експонати можна буде до 31 січня.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.