У Вінниці відкрилася виставка раритетних фотоапаратів

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї у четвер, 28 жовтня, відкрилася виставка раритетних фотоапаратів "А зараз вилетить пташка...", де представлені експонати з доцифрової епохи фотографії.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила координаторка виставки – завідувачка відділу давньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Ірина Кошевіцька.

 

"Зараз ми фотографуємо абсолютно все і скрізь без будь-яких зусиль, для цього достатньо натиснути кнопку фотоапарата або доторкнутися до екрана телефона. Але ще зовсім недавно, в "аналогову" епоху, створення світлин було справжнім мистецтвом.

Тому зараз цікаво дізнатися, яким був процес фотографування та виготовлення світлин до появи цифрових технологій. Маючи у фондах музею фотоапарати минулого століття, ми вирішили показати молоді, а старшому поколінню нагадати, як увічнювалася мить у відносно недавньому минулому", – повідомила Кошевіцька.

За її словами, в експозиції представлені понад 30 фотоапаратів ХХ ст. та початку ХХІ ст. Найстарший – це німецький фотоапарат "Фотокор-1" випуску 1930-1940 років. Також представлені різні радянські моделі марок "Зенит", "Мир", "Киев", "Смена" і закордонних фірм Kodak, Polаroid та інші.

Крім того, на виставці можна побачити різноманітну фотографічну техніку та обладнання, які вже вийшли зі вжитку, раритетні фотоплівки і фотопапір, далекомір і експонометри, фотозбільшувач та глянцувач.

Відвідувачі виставки зможуть навчитися азів фотомайстерності за технологіями минулого століття: як заряджати плівку у фотоапарат і проявляти її, як друкувати світлини, зможуть зазирнути в камеру-обскуру, а також зафіксувати візит до музею, відвідавши фотозону.


Виставка представлена в академічній залі музею. Побачити представлені на ній експонати можна буде до 31 січня.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.