У Вінниці відкрилася виставка раритетних фотоапаратів

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї у четвер, 28 жовтня, відкрилася виставка раритетних фотоапаратів "А зараз вилетить пташка...", де представлені експонати з доцифрової епохи фотографії.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила координаторка виставки – завідувачка відділу давньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Ірина Кошевіцька.

 

"Зараз ми фотографуємо абсолютно все і скрізь без будь-яких зусиль, для цього достатньо натиснути кнопку фотоапарата або доторкнутися до екрана телефона. Але ще зовсім недавно, в "аналогову" епоху, створення світлин було справжнім мистецтвом.

Тому зараз цікаво дізнатися, яким був процес фотографування та виготовлення світлин до появи цифрових технологій. Маючи у фондах музею фотоапарати минулого століття, ми вирішили показати молоді, а старшому поколінню нагадати, як увічнювалася мить у відносно недавньому минулому", – повідомила Кошевіцька.

За її словами, в експозиції представлені понад 30 фотоапаратів ХХ ст. та початку ХХІ ст. Найстарший – це німецький фотоапарат "Фотокор-1" випуску 1930-1940 років. Також представлені різні радянські моделі марок "Зенит", "Мир", "Киев", "Смена" і закордонних фірм Kodak, Polаroid та інші.

Крім того, на виставці можна побачити різноманітну фотографічну техніку та обладнання, які вже вийшли зі вжитку, раритетні фотоплівки і фотопапір, далекомір і експонометри, фотозбільшувач та глянцувач.

Відвідувачі виставки зможуть навчитися азів фотомайстерності за технологіями минулого століття: як заряджати плівку у фотоапарат і проявляти її, як друкувати світлини, зможуть зазирнути в камеру-обскуру, а також зафіксувати візит до музею, відвідавши фотозону.


Виставка представлена в академічній залі музею. Побачити представлені на ній експонати можна буде до 31 січня.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.