На Запоріжжі російські агресори захопили замок ХІХ століття

У Василівському районі Запорізької області російські загарбники пограбували єдиний в області замок - музей-заповідник “Садибу Попова”

Про це на сторінці у Фейсбуці повідомила співробітниця Василівського історико-архітектурного музею "Садиба Попова" Ганна Головко.

"Терміново. Тілько що окупантами було пограбовано музей-заповідник "Садиба Попова". Винесено все, що можна було взяти в руки і сумки. Оргтехніку розбито і розтоптано ногами. Виламано всі двері, побито вікна. Знищено все, що траплялось на шляху", - написала вона.

У Василівці знаходиться блок-пост російських військових.

 

Василівська садиба Попова – єдина у регіоні замкова споруда. Палац було збудовано у 1894 році, він нагадував за архітектурою середньовічні європейські замки. До цього часу збереглися зубчасті стіни з брамою, кілька флігелів, серед яких виділяється Західний флігель (Англійський замок), цегляна оглядова вежа (донжон) та стайня (кінний двір). На цій базі функціонує історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова", що є пам'яткою національного значення. 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.