В Польщі урочисто знесли пам'ятник Червоній армії

Під час знесення пам'ятника Червоній армії з промовами виступили голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, опольський воєвода Славомір Клосовський, бурмістр міста Прошкув Кшиштоф Цибуля та інші високопосадовці

Про це повідомляє сайт Nowiny24.

У селі Хшовіце в Опольському воєводстві (Польща) відбувся урочистий демонтаж пам'ятника, який глорифікує Червону армію.

Під час знесення пам'ятника з промовами виступили голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, опольський воєвода Славомір Клосовський, бурмістр міста Прошкув Кшиштоф Цибуля та інші високопосадовці.

Пам'ятник був встановлений у 1949 році на місці поховання 620 червоноармійців. Згодом їх було перепоховано на впорядкованому цвинтарі. Однак, пам'ятник комуністична влада зберегла задля маркування простору російською присутністю.

Частина пам'ятника з написом буде збережена в Інституту національної пам'яті Польщі.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.