В Польщі урочисто знесли пам'ятник Червоній армії

Під час знесення пам'ятника Червоній армії з промовами виступили голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, опольський воєвода Славомір Клосовський, бурмістр міста Прошкув Кшиштоф Цибуля та інші високопосадовці

Про це повідомляє сайт Nowiny24.

У селі Хшовіце в Опольському воєводстві (Польща) відбувся урочистий демонтаж пам'ятника, який глорифікує Червону армію.

Під час знесення пам'ятника з промовами виступили голова польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, опольський воєвода Славомір Клосовський, бурмістр міста Прошкув Кшиштоф Цибуля та інші високопосадовці.

Пам'ятник був встановлений у 1949 році на місці поховання 620 червоноармійців. Згодом їх було перепоховано на впорядкованому цвинтарі. Однак, пам'ятник комуністична влада зберегла задля маркування простору російською присутністю.

Частина пам'ятника з написом буде збережена в Інституту національної пам'яті Польщі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.