Під Києвом загинув історик Сергій Заїковський

В бою з російськими загарбниками загинув український історик, перекладач та публіцист Сергій Заїковський

Про це повідомив "Вечірній Київ".

Сергій Заїковський загинув 24 березня в ході контрнаступу української армії, штурму села Лук'янівка, що на лівому березі Києва.

"Наш друг та ідейний сподвижник загинув під Києвом. Він був завжди з гострим поглядом, незмінною іронією та блискучою ерудицією. Ми встигли чимало зробити разом, проте планували ще більше. Неопубліковані книги та збірки, непрочитані лекції та нерозказані історії — від індоєвропеїстики до нових правих. Після перемоги ми будемо продовжувати справу його життя", — йдеться у повідомленні контркультурного просвітництва "Пломінь".

З приводу загибелі Сергія Заїчковського також висловилось Товариство українських рідновірів:

"Він був 2-м номером у протитанковому розрахунку, у складі протитанкового взводу 1 батальйону ОПСП ЗСУ "АЗОВ". Сергій разом з другом Денисом Котенком (1-м номером) на правому фланзі атаки в селі Лук'янівка зустрів бій із танком: відбулася танкова дуель українського танка та декількох російських. В ході бою, постріл з танку влучив в місце неподалік, обоє загинули на місці".

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.