Створено інтернет-портал "Україна та Німеччина у ХХ столітті"

Портал надає широкі орієнтаційні знання, які дозволяють краще зрозуміти історію українсько-німецьких відносин у ХХ столітті

Німецько-українська комісія істориків запустила інтернет-портал "Україна та Німеччина у ХХ столітті".

 

Сайт пропонує інформацію та інтерпретацію історії України та німецько-української історії за п'ятьма тематичними розділами:

  • Перша світова війна та заснування Української Держави
  • Німеччина та Україна у 1920-х -1930-х роках
  • Друга світова війна
  • Холодна війна
  • Німеччина та незалежна Україна

У них ви знайдете статті, написані міжнародними експертами та відредаговані членами Німецько-української комісії істориків, які надають змогу поширити науково обґрунтовані публікації в мережі інтернет. На наступному етапi розвитку порталу, кожна тема буде супроводжуватися інформативними джерелами, починаючи від свідчення очевидців та уривків художніх текстів до офіційних документів, плакатів та фотографій, карикатур, а також аудіо- та аудіо-візуальних матеріалів.

Фахові тексти доступні німецькою та українською мовами. Створення цього порталу Німецько-українською комісією істориків є кроком до конкретної мети – популяризації та поширення знань з німецької та української історії за межами наукових кіл в обох країнах.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.