Кличко підтримує ідею перейменування станцій метро з «недружніми» назвами

За словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію «Мінську» на «Варшавську»

Мер Києва Віталій Кличко підтримує перейменування кількох станцій столичного метро, що мають "не дружні" до України та українців назви. Про це Віталій Кличко заявив в ефірі загальнонаціонального об'єднаного телемарафону.

 

"Такі зміни, перейменування, ми будемо розглядати на найближчій сесії Київради. Щоб нам, киянам, назви столичних станцій метро нагадували про позитивні зміни та про те, хто є нашими справжніми друзями. А не звеличували тих, хто посилає сюди орду і смерть українцям. Ми обов'язково розглянемо це питання і зробимо правильні кроки", – сказав Віталій Кличко.

Зокрема, за словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію "Мінську" на "Варшавську".

"Наприклад, станція "Мінська". Якщо ми отримуємо погрози з Мінську, а з території Білорусі злітають літаки, які бомблять і випускають ракети по наших будинках, така назва станції є неприємним нагадуванням. Я переконаний, що "Мінська" може стати, наприклад, "Варшавською". Адже Варшава – місто, яке активно допомагає Києву, прийняло багато переселенців, є справжнім другом!" – пояснив свою позицію Віталій Кличко.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.