Кличко підтримує ідею перейменування станцій метро з «недружніми» назвами

За словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію «Мінську» на «Варшавську»

Мер Києва Віталій Кличко підтримує перейменування кількох станцій столичного метро, що мають "не дружні" до України та українців назви. Про це Віталій Кличко заявив в ефірі загальнонаціонального об'єднаного телемарафону.

 

"Такі зміни, перейменування, ми будемо розглядати на найближчій сесії Київради. Щоб нам, киянам, назви столичних станцій метро нагадували про позитивні зміни та про те, хто є нашими справжніми друзями. А не звеличували тих, хто посилає сюди орду і смерть українцям. Ми обов'язково розглянемо це питання і зробимо правильні кроки", – сказав Віталій Кличко.

Зокрема, за словами мера Києва, було б доречно перейменувати станцію "Мінську" на "Варшавську".

"Наприклад, станція "Мінська". Якщо ми отримуємо погрози з Мінську, а з території Білорусі злітають літаки, які бомблять і випускають ракети по наших будинках, така назва станції є неприємним нагадуванням. Я переконаний, що "Мінська" може стати, наприклад, "Варшавською". Адже Варшава – місто, яке активно допомагає Києву, прийняло багато переселенців, є справжнім другом!" – пояснив свою позицію Віталій Кличко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.