У Польщі поскаржились до прокуратури на пісню "Червона калина"

Антиукраїнська спілка у Польщі поскаржилась в прокуратуру на дітей, що співали "Червону калину"

Про це повідомляє сайт Onet.

 

У Будинку культури в Замості відбулась вистава за участю польських та українських дітей, що стали біженцями через агресивні дії РФ в Україні. Учасники вистави заспівали "Червону калину" двома мовами. Виступ був записаний на відео, опублікований на Фейсбуці та Ютуб-каналі.

Запис набрав більше 12 тисяч переглядів.

Це відео було розкритиковане Товариством вшанування поляків, замордованих на Волині. Організація вважає, що "Червона калина" була гімном УПА, а відтак її виконання є "надзвичайно загрозливом провокацією".

Товариство подало заяву до прокуратури Замостя (звідти вона перенаправлена до районної прокуратури у Грубешові) про "можливе вчинення злочину пропаганди бандеризму". У польському законодавсті є відповідні положення, які передбачають за це штрафи або ув'язнення на певний термін.

Відео наразі видалене з Ютуб-каналу та Фейсбук-сторінки Дому культури в Замості.

Також зауважимо, що пісня "Червона калина" зараз є надзвичайно популярною у Польщі. Її виконували зірки під час футбольного матчу Динамо-Легія, кілька днів тому її співали в одному з варшавських костелів на Великодній месі.

 Також є сумнівним твердження, що "Червона калина" належала до офіційних пісень УПА.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.