У Польщі поскаржились до прокуратури на пісню "Червона калина"

Антиукраїнська спілка у Польщі поскаржилась в прокуратуру на дітей, що співали "Червону калину"

Про це повідомляє сайт Onet.

 

У Будинку культури в Замості відбулась вистава за участю польських та українських дітей, що стали біженцями через агресивні дії РФ в Україні. Учасники вистави заспівали "Червону калину" двома мовами. Виступ був записаний на відео, опублікований на Фейсбуці та Ютуб-каналі.

Запис набрав більше 12 тисяч переглядів.

Це відео було розкритиковане Товариством вшанування поляків, замордованих на Волині. Організація вважає, що "Червона калина" була гімном УПА, а відтак її виконання є "надзвичайно загрозливом провокацією".

Товариство подало заяву до прокуратури Замостя (звідти вона перенаправлена до районної прокуратури у Грубешові) про "можливе вчинення злочину пропаганди бандеризму". У польському законодавсті є відповідні положення, які передбачають за це штрафи або ув'язнення на певний термін.

Відео наразі видалене з Ютуб-каналу та Фейсбук-сторінки Дому культури в Замості.

Також зауважимо, що пісня "Червона калина" зараз є надзвичайно популярною у Польщі. Її виконували зірки під час футбольного матчу Динамо-Легія, кілька днів тому її співали в одному з варшавських костелів на Великодній месі.

 Також є сумнівним твердження, що "Червона калина" належала до офіційних пісень УПА.

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.