В українському Нью-Йорку згорів старовинний млин Діка з менонітської спадщини

В Бахмутському районі у Нью-Йорку окупанти спалили пам’ятку культурної спадщини — старий млин Пітера Діка, який побудували там на початку 20 століття німці-меноніти

Про пожежу, яка пошкодила історично-архітектурну пам'ятку, розповіла місцева громадська діячка Надія Гордіюк. 

 

"Вчора (8 травня, — ред.), у День пам'яті та примирення, коли весь світ вшановував пам'ять жертв нацизму, рашисти запальними снарядами гатили по історичній частині унікального європейського селища Нью-Йорк. Горіла та частина, де розташовані пам'ятки архітектури, які збереглися й у роки Другої світової війни.

Найстрашніше, мене душать сльози, — палав млин Пітера Діка. Чорний дим стояв над усім селищем. Це один з шести млинів, які несли промислову славу Нью-Йорка. Він один вистояв — революції, війни та гітлерівський нацизм", — розповіла активістка.

Відео пожежі млина Пітера Діка у Нью-Йорку оприлюднив у соцмережі місцевий краєзнавець Etnografo Donetz.

Цей млин  —  пам'ятка промислової архітектури початку ХХ століття у Нью-Йорку Бахмутського району Донецької області. Нью-Йорк — це колишня колонія німців-менонітів, яку заснували у 1889 році представники з хортицьких німців. 

Німецькі колоністи створили у селищі інфраструктуру: побудували цегляні та черепичні заводи, завод з виготовлення сільгоспмашин та знаряддя,  а також парові млини. Цей 4-поверховий паровий млин Пітер Дік звів у 1903 році, млин був одним з найбільших у Нью-Йорку. Звідси постачали борошно у великій кількості по всіх околицях

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.