Окупанти руйнують кладовище у Маріуполі

По Старокримському кладовищу у Маріуполі російські окупанти їздять танками, знищуючи хрести та пам'ятники

Про це повідомляє сайт 0629.

 
Росіяни танками руйнували кладовище під Маріуполем
REUTERS

Старокримське кладовище вважається одним з самих великих на території Європи. На площі майже 200 гектарів маріупольці ховали своїх рідних останні 50 років. Мешканці селища Старий Крим стали свідками, як російські танки знищили могили маріупольців.

Це відбувалося не один раз, кажуть мешканці дачних ділянок біля кладовища.

Приблизно 10-12 березня російські війська зайняли селище Старий Крим, а жити розташувались саме в дачних будинках садового товариства біля Старокримського кладовища.

Там же ворог розмістив техніку – танки і броньовані машини.

"Кожного ранку вони виїжджали, ставали на свої позиції і починали розстрілювати багатоповерхівки на Західному мікрорайоні. Але щоб проїхати на зручні позиції, танки перли прямо через кладовище. Немов і не було його зовсім. Це таких жах! Вони просто їхали і давили хрести і пам'ятники. Звісно, після загибелі стількох людей це вже не так важливо. Але це ж святотатство!" - розповідають мешканці дачного товариства. 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.