Заява Української асоціації юдаїки щодо дерусифікації київської топонімії

Уакраїнська асоціація юдаїки звернулась з пропозицією подолати дисбаланс у представленні російських діячів у топоніміці Києва

 

Українська асоціація юдаїки висловлює підтримку ініціативі міської влади та громадськості щодо змін у топонімії Києва.

Ситуація, за якої кількість об'єктів, названих на честь діячів російської культури, перевищує чисельність назв на честь представників усіх інших національних культур разом узятих, не відповідає питомій вазі російської культури у світовому культурному процесі.

Дійсно важливим і відповідальним завданням є подолання цього дисбалансу, активізоване після початку російського вторгнення в Україну.

Разом із тим, не можемо не зауважити недостатню розробленість процедури підготовки до перейменування й недосконалість механізму залучення громадськості до цього процесу.

Вимушені зазначити, що призначений термін подання пропозицій до 1 травня 2022 року (мешканці міста мали лише один тиждень на висловлення думок щодо перейменувань) був відверто нереалістичним.

За таких умов озвучені міркування містян у більшості своїй не могли не бути поспішними. Крім того, багато представників експертного середовища взагалі не змогли висловитися. Зокрема це стосується експертів, об'єднаних у дослідницькі асоціації (їхні члени повинні були узгодити позицію щодо конкретних пропозицій між собою).

З огляду на це звертаємося до Київської міської ради й Київської міської державної адміністрації з проханням призначити додатковий період збору пропозицій щодо перейменувань.

Крім того, наголошуємо на потребі появи на карті міста назв, пов'язаних із етнічними меншинами, представники яких зробили значний внесок у розвиток міста і громади (євреїв, поляків, німців та ін.).

Як об'єднання науковців, які займаються єврейською проблематикою, звертаємо увагу на необхідність забезпечити належне представлення серед назв вулиць і площ імен єврейських діячів культури, меценатів і політиків, які народилися або мешкали в Києві.

Низка запропонованих для перейменування об'єктів не мають жодного стосунку до "декомунізації" або "дерусифікації". Наприклад, незрозуміла логіка включення до списку вулиці Леоніда Первомайського — класика української літератури єврейського походження, перекладача українською мовою творів Генриха Гайне, Франсуа Війона, Шандора Петефі та інших класиків світової літератури.

Серед осіб, імена яких, на думку дослідників історії й культури євреїв України, має знайтися місце на карті столиці, особливо важливі такі:

Політичні діячі:

  • Ґолда Меїр (державна діячка, одна з засновниць Держави Ізраїль, п'ята прем'єр-міністерка Ізраїлю) — народилася в Києві на вул. Басейній. Можливе перейменування на її честь, наприклад, вулиці Тімірязєвської (Печерський район) або іншої вулиці в Печерському районі;
  • Арнольд Марголін (український політичний діяч і дипломат, один із лідерів Товариства українських поступовців, член Малої Ради в Центральній Раді, представник УНР на Паризькій мирній конференції 1919–1920 років) — народився і прожив більшу частину життя в Києві, тривалий час мешкав на вул. Сагайдачного. Можливе перейменування на його честь вулиці в сусідніх масивах Подільського або Шевченківського районів;
  • Бер Борохов (політичний діяч, засновник партії Поалей-Ціон, мово- і літературознавець відомий як "батько їдишської філології") — тривалий час мешкав і помер у Києві. Можливе перейменування на його честь однієї з таких вулиць: вул. Миколи Гастелло або вул. Лескова (обидві: Печерський район, неподалік від вулиці, на якій він мешкав) чи будь-якої іншої вулиці в Печерському районі.

Меценати:

  • Родина Бродських (родина підприємців і меценатів, за кошти представників якої побудовано синагогу Бродського та численні житлові будинки в центральній частині Києва). Можливе перейменування на їхню честь пл. Спортивної (на неї виходить бічною стіною синагога Бродського) або будь-якої вулиці в сусідніх кварталах.

Діячі культури:

  • Давид Гофштейн (поет, класик єврейської літератури, переклав "Кобзар" Тараса Шевченка мовою їдиш, розстріляний 1952 року) — мешкав у Києві в будинку "Роліт". Можливе перейменування на його честь одного з таких об'єктів: вул. Глазунова або вул. Лескова (обидві: Печерський район), Чеховського пров. або скверу ім. Чкалова (обидва: безпосередньо поряд із будинком, у якому мешкав Д. Гофштейн), вул. Маміна-Сібіряка або вул. Менделєєва;
  • Перец Маркіш (поет, прозаїк, класик єврейської літератури, переклав мовою їдиш численні твори української літератури) — тривалий час мешкав у Києві. Можливе перейменування на його честь однієї з таких вулиць: Мічуріна (вулиця або провулок), вул. Некрасівська, вул. або пров. Одоєвського;
  • Марк Епштейн (художник, один із найяскравіших представників авангарду ХХ ст. в Україні, один із засновників Культур-Ліги і керівник її художньої студії, тривалий час мешкав і навчався в Києві, зокрема в художніх студіях Олександра Мурашка й Олександри Екстер). Можливе перейменування на його честь однієї з таких вулиць: Орловський пров., вул. Орська, вулиця Псковська або Псковський провулок тощо.

Міста:

  • Враховуючи ключове значення Єрусалима для трьох світових релігій (християнства, юдаїзму й ісламу) і існування в XVII–XVIII ст. історіософської концепції "Київ — другий Єрусалим", важливим є перейменування на честь Єрусалима однієї з вулиць або площ у районах Києва, які історично мали значну частину єврейського населення.

Як приклад подібної назви в центрі європейських міст можемо навести Єрусалимскі алеї у Варшаві — одну з найдовших вулиць у Варшаві й у цілому в Польщі, що тягнеться з центру міста до околиці майже на 11 кілометрів. Одним із можливих варіантів перейменування на честь Єрусалима є площа Льва Толстого або вулиця Льва Толстого.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.