До Музею історії України у Другій світовій війні повернули експонати

Експонати використовували для несення варти на вулицях міста

Про це повідомляє Вечірній Київ.

 

До Музею історії України у Другій світовій війні повернули експонати — бойову техніку, яка брала участь в обороні столиці в найскладніший період.

У музеї пояснили, що експонати використовували для несення варти на вулицях міста. Для цього з п'єдесталів зняли найновіші зразки техніки, які є в експозиції. Всі вони були у відмінному стані.

"Після тривалої відсутності додому, на територію Меморіалу, повернулися наші експонати. Запитаєте, де були? Півтора місяця несли варту на вулицях Києва. Вони тримали оборону в найскладніші, найважчі дні захисту української столиці, протистояли нашестю ворожої орди. Дякуємо за службу!", — сказали у музеї.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.