Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2025

27 серпня, у 169-ту річницю від дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася ІX урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.

Про це повідомили на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

Переможцем став українсько-американський філолог, кандидат філологічних наук, доктор філософії, повний професор кафедри сучасних мов і культур університету "Пейс" (Нью-Йорк) – Андрій Даниленко.

Премія, за визначенням 12 членів міжнародного журі з Австрії, Словаччини та України, присуджена за монографію "Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови".

У 2025 році на здобуття Міжнародної премії претендувало 13 монографій науковців із 3-х країн: Польщі, Америки та України. До короткого списку премії також увійшли: колективна монографія "Країна солі і нафти": описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали, 2024 — автори: Богдан Лазорак, Беата Скварек і Тетяна Лазорак. А також монографія "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" Ігоря Набитовича, професора Університету імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін) та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Під час урочистостей директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди у 275 тисяч гривень, лауреат Премії отримав медаль та диплом. 

Міжнародну премію імені Івана Франка заснував онук Великого Українця – Роланд Франко. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики присуджують щорічно із 2016 року.

Серед лауреатів попередніх років — кардинал Любомир Гузар, професор Міхаель Мозер (Відень), академік Олег Шаблій (Львів), професорка Ярослава Мельник (Львів), доцент Йоганнес Ремі (Гельсінкі), професорка Марія Грація Бартоліні (Мілан), професор Ігор Сердюк (Полтава), професор Леонід Тимошенко (Дрогобич), франкознавець Микола Легкий (Львів) та історик Олексій Сокирко (Київ).

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".