У Польщі розпочнуть пошукові роботи на місці поховання вояків УПА

30 вересня спільна українсько-польська група фахівців планує розпочати пошукові роботи на місці поховання вояків УПА поблизу Перемишля.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, пише Укрінформ.

Польська сторона надала дозвіл на проведення робіт у селі Юречкова, неподалік Перемишля.

"Ми плануємо розпочати роботи на території Юречкова наприкінці вересня. Це стане підтвердженням того, що дві країни в складних історичних питаннях почали рухатися назустріч", – зазначив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Юречкова ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової (армія комуністичної Польщі) 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва.  

За словами посадовця, польська сторона заявила про намір провести пошуково-ексгумаційні роботи у 13 локаціях на території України. Також такі роботи плануються у чотирьох місцях на території Польщі. Роботи проводяться поетапно: відпрацьовується об'єкт, проводиться ексгумація, а потім перепоховання.

Раніше цього року на Тернопільщині, у селі Пужники, було знайдено рештки 42 польських громадян. Усі вони будуть перепоховані відповідно до християнських традицій.

Під час пошуково-екгумаційних робіт у Львові на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, які розпочали 4 серпня, виявили братське поховання жертв Другої світової війни. Попередньо йдеться про рештки близько 40 осіб. 

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".