У Польщі розпочнуть пошукові роботи на місці поховання вояків УПА

30 вересня спільна українсько-польська група фахівців планує розпочати пошукові роботи на місці поховання вояків УПА поблизу Перемишля.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, пише Укрінформ.

Польська сторона надала дозвіл на проведення робіт у селі Юречкова, неподалік Перемишля.

"Ми плануємо розпочати роботи на території Юречкова наприкінці вересня. Це стане підтвердженням того, що дві країни в складних історичних питаннях почали рухатися назустріч", – зазначив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Юречкова ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової (армія комуністичної Польщі) 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва.  

За словами посадовця, польська сторона заявила про намір провести пошуково-ексгумаційні роботи у 13 локаціях на території України. Також такі роботи плануються у чотирьох місцях на території Польщі. Роботи проводяться поетапно: відпрацьовується об'єкт, проводиться ексгумація, а потім перепоховання.

Раніше цього року на Тернопільщині, у селі Пужники, було знайдено рештки 42 польських громадян. Усі вони будуть перепоховані відповідно до християнських традицій.

Під час пошуково-екгумаційних робіт у Львові на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, які розпочали 4 серпня, виявили братське поховання жертв Другої світової війни. Попередньо йдеться про рештки близько 40 осіб. 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".