У Польщі розпочнуть пошукові роботи на місці поховання вояків УПА

30 вересня спільна українсько-польська група фахівців планує розпочати пошукові роботи на місці поховання вояків УПА поблизу Перемишля.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, пише Укрінформ.

Польська сторона надала дозвіл на проведення робіт у селі Юречкова, неподалік Перемишля.

"Ми плануємо розпочати роботи на території Юречкова наприкінці вересня. Це стане підтвердженням того, що дві країни в складних історичних питаннях почали рухатися назустріч", – зазначив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Юречкова ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової (армія комуністичної Польщі) 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва.  

За словами посадовця, польська сторона заявила про намір провести пошуково-ексгумаційні роботи у 13 локаціях на території України. Також такі роботи плануються у чотирьох місцях на території Польщі. Роботи проводяться поетапно: відпрацьовується об'єкт, проводиться ексгумація, а потім перепоховання.

Раніше цього року на Тернопільщині, у селі Пужники, було знайдено рештки 42 польських громадян. Усі вони будуть перепоховані відповідно до християнських традицій.

Під час пошуково-екгумаційних робіт у Львові на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, які розпочали 4 серпня, виявили братське поховання жертв Другої світової війни. Попередньо йдеться про рештки близько 40 осіб. 

 

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.