У Польщі розпочнуть пошукові роботи на місці поховання вояків УПА

30 вересня спільна українсько-польська група фахівців планує розпочати пошукові роботи на місці поховання вояків УПА поблизу Перемишля.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, пише Укрінформ.

Польська сторона надала дозвіл на проведення робіт у селі Юречкова, неподалік Перемишля.

"Ми плануємо розпочати роботи на території Юречкова наприкінці вересня. Це стане підтвердженням того, що дві країни в складних історичних питаннях почали рухатися назустріч", – зазначив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Юречкова ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової (армія комуністичної Польщі) 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва.  

За словами посадовця, польська сторона заявила про намір провести пошуково-ексгумаційні роботи у 13 локаціях на території України. Також такі роботи плануються у чотирьох місцях на території Польщі. Роботи проводяться поетапно: відпрацьовується об'єкт, проводиться ексгумація, а потім перепоховання.

Раніше цього року на Тернопільщині, у селі Пужники, було знайдено рештки 42 польських громадян. Усі вони будуть перепоховані відповідно до християнських традицій.

Під час пошуково-екгумаційних робіт у Львові на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, які розпочали 4 серпня, виявили братське поховання жертв Другої світової війни. Попередньо йдеться про рештки близько 40 осіб. 

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.