Проєкт "Обличчя Незалежності" записав свідчення про депортацію польськими комуністами 1946 року

У рамках проєкту "Обличчя незалежності" записали документальні свідчення Юрія Біласа, родину якого вбили під час депортації 1946 року в селі Завадка Морахівська.

Нагадаємо, 29 липня Президент України підписав закон про визнання депортацією примусового переселення українців із Польської Народної Республіки у 1944–1951 роках.

Юрій Білас народився 1945 року в селі Завадка Морахівська, де більшість мешканців була українцями. Він поділився свідченнями, як поляки стирали українські церкви та школи, та як під час депортації 1946 року польські комуністи вбивали цивільних українців, серед яких його мама, батько та 7-річна сестра.

Різанина в Завадці Морохівській — злочин, скоєний підрозділами Польської народної армії проти цивільного населення українського села Завадка Морохівська 25 січня, 28 березня та 13 квітня 1946 року.

Канал "Обличчя незалежності" стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт журналістки Дарії Гірної спільно із онлайн-журналом Reporters. Це цикл із понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР, які знайомлять із малодослідженою сторінкою історії України: масовими репресіями й політичними розправами комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960-80-х роках. Сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам'яті, комуністичної окупації України та видатних українців у ХХ та ХХІ століттях.

Переглянути інтерв'ю з Юрієм Біласом можна на каналі "Обличчя незалежності" за посиланням

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".