Проєкт "Обличчя Незалежності" записав свідчення про депортацію польськими комуністами 1946 року

У рамках проєкту "Обличчя незалежності" записали документальні свідчення Юрія Біласа, родину якого вбили під час депортації 1946 року в селі Завадка Морахівська.

Нагадаємо, 29 липня Президент України підписав закон про визнання депортацією примусового переселення українців із Польської Народної Республіки у 1944–1951 роках.

Юрій Білас народився 1945 року в селі Завадка Морахівська, де більшість мешканців була українцями. Він поділився свідченнями, як поляки стирали українські церкви та школи, та як під час депортації 1946 року польські комуністи вбивали цивільних українців, серед яких його мама, батько та 7-річна сестра.

Різанина в Завадці Морохівській — злочин, скоєний підрозділами Польської народної армії проти цивільного населення українського села Завадка Морохівська 25 січня, 28 березня та 13 квітня 1946 року.

Канал "Обличчя незалежності" стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт журналістки Дарії Гірної спільно із онлайн-журналом Reporters. Це цикл із понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР, які знайомлять із малодослідженою сторінкою історії України: масовими репресіями й політичними розправами комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960-80-х роках. Сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам'яті, комуністичної окупації України та видатних українців у ХХ та ХХІ століттях.

Переглянути інтерв'ю з Юрієм Біласом можна на каналі "Обличчя незалежності" за посиланням. 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.