АНОНС: Презентація нових видань про Михайла Грушевського

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського відновлює свої культурно-освітні заходи

Вперше після 24 лютого затишна садиба на Паньківській, 9 збирає всіх, хто цікавиться видавничими проєктами науковців музею.

31 травня о 14.00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського на Паньківській, 9 відбудеться презентація нових видань.

 

На початку року світ побачили третя і четверта книги видання Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського — "Михайло Грушевський: Студії та джерела". "Студії" вмістили ґрунтовні розвідки співробітників Музею Грушевського, відкриваючи нові сторінки життєпису вченого.

Наприкінці січня Видавничий дім "Антиквар" опублікував. спецвипуск ""Текст, контекст і підтекст": карикатури і шаржі сатиричних журналів доби Української Центральної Ради".

Цей проєкт став підсумком своєрідного наукового хоббі завідувачки музею Світлани Панькової. Вона вперше спробувала поглянути на знакові події і ключові постаті Української революції через унікальні джерела, які майже століття залишалися на маргінесі історичних студій — твори художників-карикатуристів та сатиричну публіцистику часописів "Ґедз", "Будяк" та "Реп'яхи".

Редакційна політика цих часописів залишалася послідовною і принциповою: не дати українському істеблішменту і суспільству тримати себе в міцних обіймах "старшого" брата. Автори закликали творити нову Україну, зректися старих постулатів, насамперед будь-яких спроб порозуміння з Росією. До болю сучасно.

Третє видання — "Щоденники Михайла Грушевського 1902‒1914 рр.". Це унікальне мемуарне джерело репрезентує всі виявлені на даний час нотатки львівського професора початку ХХ ст., продовживши тим самим серію опублікованих раніше записів гімназичних та студентських років.

До розмови можна підключитися онлайн за посиланням.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.