Музей Грушевського розпочинає проєкт "Немає такої вулиці"

Рух за перейменування охопив всю Україну і, звичайно, її столицю — Київ, на мапі якого безсистемно нині вживаються приблизно 3000 урбанонімів

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського розпочинає серію публікацій "Немає такої вулиці", якими музей хоче відповісти на поширені в дискусіях репліки на кшвал "А про нього ніхто нічого не знає" або "А це ім'я маловідоме".

Проєкт "Немає такої вулиці" відкриє нарис про відомого дослідника Києва і, за словами Михайла Грушевського, "київського патріота" Володимира Івановича Щербину вже завтра.

"За тридцять років Незалежної України ми поступово декомунізовували цей простір, залишаючи однак на марґінесі поняття деколонізації, до якої українські політики закликали ще понад сто років тому. "Кінець московської орієнтації", "наша західна орієнтація", "визволення від "песього обов'язку" супроти Московщини", — ці поклики Михайла Грушевського, на жаль, не вкорінилися навіки в свідомості українства. Час настав" - йдеться у повідомленні музею.
 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.