У Мангуші загарбники знесли пам’ятник гетьману Сагайдачному

На Донеччині у тимчасово захопленому селищі Мангуш під Маріуполем російські загарбники знесли пам’ятник гетьману Сагайдачному та козацький хрест

Про це повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, передає Укрінформ.

 

"У Мангуші сьогодні окупанти знесли пам'ятник гетьману Сагайдачному та на честь наших захисників. В Маріуполі замість всесвітньої історії та історії України - історія росії. Все це відбувається під радянськими прапорами", - написав Андрющенко.

При цьому він підкреслив, що загарбники хочуть викорчувати все, що пов'язує з Україною, - мову, історію, культуру.

"Але дивно при тому Мангуш, а не Першотравневе. Маріуполь, а не Жданов. Донецьк, а не Сталіно. Хоча не дивно. Пам'ять в окупантів коротша за совість", - зазначив радник мера.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.